Ріроріро короткодзьобий

Ріроріро короткодзьобий[2] (Smicrornis brevirostris) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії. Це єдиний представник монотипового роду Короткодзьобий ріроріро (Smicrornis).[3][4][5]

?

Ріроріро короткодзьобий (номінативний підвид)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Співочі птахи (Passeri)
Надродина:	Meliphagoidea
Родина:	Шиподзьобові (Acanthizidae)
Підродина:	Шиподзьобні (Acanthizinae)
Рід:	*Короткодзьобий ріроріро (Smicrornis)* Gould, 1843
Вид:	Ріроріро короткодзьобий

Біноміальна назва

Smicrornis brevirostris
(Gould, 1838)

Ареал поширення виду

Підвиди

S. b. flavescens Gould, 1843
S. b. brevirostris (Gould, 1838)
S. b. occidentalis Bonaparte, 1850
S. b. ochrogaster Schodde & Mason, IJ, 1999

Синоніми

Psilopus brevirostris Gould, 1838

Посилання

Вікісховище:	Smicrornis brevirostris
Віківиди:	Smicrornis brevirostris
ITIS:	563037
МСОП:	22704662
NCBI:	117206

Таксономія

Короткодзьобий ріроріро був описаний в 1838 році британським орнітологом Джоном Гульдом. Вид отримав біномінальну назву Psilopus brevirostris. Птах спочатку вважався представником роду Ріроріро (Gerygone), однак в 1843 році Джон Гульд виділив його в окремий монотиповий рід Короткодзьобий ріроріро (Smicrornis).[6]

Короткодзьобий ріроріро (підвид S. b. flavescens, Північна Територія)

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[7]

S. b. flavescens Gould, 1843 (від півночі штату Західної Австралії до заходу штату Квінсленд (включно з півостровом Кейп-Йорк, на південь до Великої Піщаної пустелі і пустелі Сіпсона);
S. b. brevirostris (Gould, 1838) (схід Австралії (від центрального і східного Квінсленду на південь до Вікторії і на південний схід до Південної Австралії);
S. b. occidentalis Bonaparte, 1850 (південний захід Західної Австралії);
S. b. ochrogaster Schodde & Mason, IJ, 1999 (західна і центральна Західна Австралія (на південь від Пілбари).

Опис

Короткодзьобий ріроріро — це найменший птах Австралії. Його довжина становить 8-9 см, вага 6 г, розмах крил 15 см. Виду не притаманний статевий диморфізм, однак забарвлення підвидів може відрізнятися.

Верхня частина тіла оливково-коричнювато сіра, груди і живіт жовтувато-сірі. Над очима блідо-кремові "брови". Горло сіре, іноді смугасте. Махові пера на крилах блідо-коричневі. Дзьоб короткий, світло-сірий, у молодих птахів дзьоб яскраво-жовтий. Лапи сірі.[8]

Забарвлення підвидів S. b. occidentalis і S. b. brevirostris має світло-коричневий відтінок, підвиду S. b. occidentalis — сірий, підвиду S. b. flavescens — жовтий і загалом світліший. Крім того, північноавстралійські птахи менші за південноавстралійських.[9]

Поширення і екологія

Короткодзьобі ріроріро є ендеміками Австралії. Вони мешкають майже по всій території, крім Тасманії, і деяких районів Західної і Центральної Австралії. Це осілий птах по всьому ареалу. Цей вид птахів мешкає у відкритих, сухих евкаліптових лісах і маллі. Короткодзьобий ріроріро живе і харчується в кронах дерев.[10][11]

Раціон

Короткодзьобий ріроріро харчується безхребетними, личинками, іноді насінням. Шукає їжу в парах або невеликих зграйках до 8 птахів.

Розмноження

Сезон розмноження залежить від широти і кліматичних умов. Фактично розмноження може відбуватись впродовж всього року. Гніздо куполоподібної форми, розміщується в густій кроні дерева. В кладці 2-4 яйця. Інкубаційний період триває 10-12 днів. Цей вид є жертвою гніздового паразитизму з боку рудохвостих дідриків.[12][13]

Примітки

BirdLife International (2012). Smicrornis brevirostris. Процитовано 26 листопада 2013.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (2007). Handbook of the Birds of the World Alive; Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 9788496553422.
Weebill (Smicrornis brevirostris) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 7 травня 2016.
Ingwersen, Dean; Tzaros, Chris (Winter 2011). Woodland birds: the next generation. Wingspan: 22–25.
Gould, John (1842). Proceedings of meeting of Zoological Society of London, Oct. 11, 1842. Proceedings of the Zoological Society of London 10: 131–140 [133–134].
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.
Simpson; Day (1996). Field guide to the birds of Australia (вид. 5th). Ringwood, VIC, Australia: Penguin Books Australia Ltd. с. 182. ISBN 067086305X.
Weebill (Smicrornis brevirostris). mdahlem.net. Процитовано 9 червня 2019.
Fleming, P. A.; Hardy, G. E. StJ; Craig, M. D.; Valentine, L. E.; Moore, T. L. (2013). Do woodland birds prefer to forage in healthy Eucalyptus wandoo trees?. Australian Journal of Zoology 61 (3): 187–195. ISSN 0004-959X. doi:10.1071/ZO13045.
Schodde, R.; Mason, I. J. (1999). The directory of Australian birds: passerines. Collingwood, VIC, Australia: CSIRO Publishing. ISBN 9780643064560.
Weebill. Birds in Backyards. Процитовано 10 червня 2019.
Horsfield's Bronze-Cuckoo. BirdLife Australia (англ.). Процитовано 10 червня 2019.

Посилання

Знімки і записи короткоздьобого ріроріро. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] BirdLife International (2012). Smicrornis brevirostris. Процитовано 26 листопада 2013.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[HBW-3] Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (2007). Handbook of the Birds of the World Alive; Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 9788496553422.

[ibc-4] Weebill (Smicrornis brevirostris) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 7 травня 2016.

[5] Ingwersen, Dean; Tzaros, Chris (Winter 2011). Woodland birds: the next generation. Wingspan: 22–25.

[Gould-6] Gould, John (1842). Proceedings of meeting of Zoological Society of London, Oct. 11, 1842. Proceedings of the Zoological Society of London 10: 131–140 [133–134].

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.

[Simpson-8] Simpson; Day (1996). Field guide to the birds of Australia (вид. 5th). Ringwood, VIC, Australia: Penguin Books Australia Ltd. с. 182. ISBN 067086305X.

[mdahlem-9] Weebill (Smicrornis brevirostris). mdahlem.net. Процитовано 9 червня 2019.

[Fleming-10] Fleming, P. A.; Hardy, G. E. StJ; Craig, M. D.; Valentine, L. E.; Moore, T. L. (2013). Do woodland birds prefer to forage in healthy Eucalyptus wandoo trees?. Australian Journal of Zoology 61 (3): 187–195. ISSN 0004-959X. doi:10.1071/ZO13045.

[SchoddeMason-11] Schodde, R.; Mason, I. J. (1999). The directory of Australian birds: passerines. Collingwood, VIC, Australia: CSIRO Publishing. ISBN 9780643064560.

[Backyard-12] Weebill. Birds in Backyards. Процитовано 10 червня 2019.

[13] Horsfield's Bronze-Cuckoo. BirdLife Australia (англ.). Процитовано 10 червня 2019.