Річард Гаклюйт

Річард Гаклюйт, або Хаклут (англ. Richard Hakluyt; 1552 або 1553, Герефорд 23 листопада 1616, Лондон) — один з найплідніших авторів єлизаветинської епохи, ідеолог англійської колонізації Північної Америки, невтомний збирач географічних відомостей, що підсумував внесок англійців у Великі географічні відкриття своєю об'ємистою збіркою «Книга подорожей» (1589, розширене видання — 1598—1600).

Річард Гаклюйт
англ. Richard Hakluyt
Народився 1552[1][2][…]
Герефорд, Західний Мідленд, Англія
Помер 23 листопада 1616(1616-11-23)[3] або 1616[4]
Лондон, Королівство Англія
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна  Королівство Англія
 Англія
Діяльність географ, письменник, перекладач, дипломат, історик, прозаїк, священник
Alma mater Крайст Черч і Вестмінстерська школаd
Знання мов французька і англійська[2]
Заклад Університет Оксфорда
Magnum opus The Principall Navigations, Voiages, Traffiques and Discoueries of the English Nationd
Посада капелан
Конфесія англіканство
Батько Richard Hakluytd
Автограф

Ранні роки

Гаклюйт в п'ятирічному віці залишився сиротою. Його виховання було покладено на двоюрідного брата, лондонського адвоката Річарда Гаклюйта, який, будучи не з чуток знайомий з заморською торгівлею, за спогадами письменника, познайомив його з «деякими книгами з космографії, з додатком карти світу». З 1570 по 1577 рр. Гаклюйт навчався в Оксфорді (коледж Крайст-Черч), після чого прийняв духовний сан.

Незважаючи на вибір церковної кар'єри, головною пристрастю Гаклюйта з юних років залишалося, як він сам зізнавався, збирання новітніх карт і глобусів. Їх він виписував у провідних картографів (в першу чергу, Ортелія та Меркатора) і демонстрував оксфордським студентам; з його лекцій в університеті веде відлік своєї історії оксфордська кафедра географії.

Спілкування з купцями і мореплавцями привело Гаклюйта до думки (вперше висловленої в 1582 р. в передмові до англійського перекладу опису плавання Картьє в Канаду) про бажаність англійської колонізації Північної Америки, і в насамперед її помірного пояса, права на який англійській короні дало плавання Кабота. Подібно Гілберту та Фробишер, він поділяв думку про існування в тих краях північно-західного проходу в казково багаті країни Азії.

Місія в Парижі

Гаклюйт як духівник Френсіса Уолсінгема та Роберта Сесіля намагався просувати проекти створення плантацій в Новому світі в пику іспанцям, які вважали своїми всі землі на захід від Тордесільяської лінії . Цим проектам сприяло загострення англо-іспанських відносин навколо нападів Дрейка на іспанські порти. У 1583 р. Уолсінгем приставив Гаклюйта капеланом до англійського посольства в Парижі, де він старанно збирав відомості про французьких торговців хутром у Канаді і служив зв'язковим між англійським урядом і мореплавцями, що втікали з Португалії після поразки Антоніо з Крат.

Титульна сторінка переробленої «Книги подорожей» (1598)

Дізнавшись про намір Уолтера Релі спорядити експедицію для заселення Вірджинії (Роанок), Гаклюйт представив королеві секретний «Трактат про західні плантації» (1584). Ця праця (вперше набула розголосу тільки в 1877 році) принесла Гаклюйту вигідну синекуру при Бристольському соборі; згодом він був переведений в Вестмінстерське абатство. Перед від'їздом з Парижа він встиг опублікувати огляд експедицій іспанських конкістадорів.

Підготовка колонізації Америки

Не пізніше 1590 р. Гаклюйт одружився з родичкою Томаса Кавендіша, після чого на якийсь час відійшов від видавничої діяльності. Ймовірно, в 1590-і роки він займався підготовкою грандіозної «Книги подорожей» — збірника, до якого увійшли повідомлення англійців про подорожі на захід і схід, в Америку і Московію. Британська енциклопедія визначає «Книгу подорожей» як «національний епос в прозі».

Вихід з друку оновленої «Книги подорожей» збігся з утворенням Британської Ост-Індської компанії. Вчені консультації Гаклюйта стали запорукою комерційного успіху цього підприємства. Він також активно лобіював звернення до Якова I на підтримку видачі патенту на колонізацію Вірджинії і навіть сам збирався їхати з першими поселенцями. Багато в чому завдяки його зусиллям дозвіл на колонізацію в 1606 році отримали Плімутська та вірджинська компанії.

У 1609 р. Гаклюйт переклав англійською опис експедиції Ернандо де Сото, а в 1612 р. стояв біля витоків Компанії Північно-західного проходу (Northwest Passage Company).

Спадщина

Титульна сторінка першого видання книги Гаклюйта The Principall Navigations, Voiages, and Discoveries of the English Nation (1589)

За три роки до смерті Гаклюйта з друку вийшов перший том історико-географічного збірника іншого клірика, Семюела Перчаса, який згодом опублікував невидані рукописи свого попередника з додатком власних досліджень під заголовком «Посмертний Гаклюйт». Ця робота навіяла Кольріджу один з найзнаменитіших віршів англійською мовою «Kubla Khan» (1797). У 1846 році в Лондоні було створено Гаклюйтівське товариство, яке ставить своїм завданням публікацію географічних текстів у традиції Гаклюйта і Перчеса.

Примітки

Джерело

Посилання

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.