Генрі Кіссинджер

Генрі Алфред Кіссинджер (нім. Heinz Alfred Kissinger, англ. Henry Alfred Kissinger; нар. 27 травня 1923 місто Фюрт, Баварія, Німеччина) — американський політик, дипломат та політолог німецько-єврейського походження. Один з найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США 1970-х років. «Архітектор» короткочасного пом'якшення військово-політичного протистояння СРСР з країнами Заходу, що тоді одержав назву «розрядка». Лауреат Нобелівської премії миру у 1973 р. («На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі»).

Генрі Алфред Кіссинджер
англ. Henry Alfred Kissinger
Генрі Алфред Кіссинджер
56Державний секретар США
22 вересня 1973  20 січня, 1977
Президент Річард Ніксон,
Джеральд Форд
Попередник Вільям Пірс Роджерс
Наступник Сайрус Венс
8-й Радник президента США з національної безпеки
2 грудня 1968  3 листопада 1975
Президент Річард Ніксон,
Джеральд Форд
Попередник Волт Ростоу
Наступник Брент Скоукрофт
Народився 27 травня 1923(1923-05-27) (98 років)
місто Фюрт, Баварія, Німеччина
Відомий як політик, політолог, дипломат, письменник, підприємець, педагог, автобіограф
Місце роботи Гарвардський університет, Джорджтаунський університет і Kissinger Associatesd
Громадянство  Німеччина
 США
Освіта Гарвардський університет, Сіті Коледж, Гарвардський коледж і George Washington Educational Campusd
Політична партія республіканська партія США
Батько Louis Kissingerd[1]
Мати Paula Sternd[1]
У шлюбі з Ann Fleisher 19491964
Nancy Maginnes 1974-
Релігія Юдаїзм
Нагороди Нобелівська премія миру (1973)
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Підпис
henryakissinger.com
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Німеччині в єврейській сім'ї, по народженні одержав ім'я Гайнц Альфред. Його батько, Луїс Кіссінгер, був викладачем історії і географії в жіночому ліцеї. Сам Гайнц Альфред з дитинства дуже захоплювався футболом.

В 1938 році за наполяганням матері сім'я емігрувала від нацистської диктатури до США. Тринадцять родичів Кіссинджерів, що залишилися в Третьому рейху, загинули від рук нацистів під час Голокосту.

У 1943 одержав громадянство США і того ж року вступив до лав Армії США.

У 1945 він повернувся до Німеччини вже у ранзі службовця американської військової контррозвідки «СІС» (англ. Counter Intelligence Corps).

Наукова і політична кар'єра

Після війни вчився в Гарвардському університеті. У 1954 захистив докторську дисертацію (PhD) з історії політики (Тема: англ. «A World Restored: Metternich, Castlereagh and the Problems of Peace 1812–1822»).

Після видатної академічної кар'єри в Гарвардському університеті був призначений радником з національної безпеки при президенті Ніксоні в 1969, був державним секретарем у 19731977. Його місії в СРСР і Китаї поліпшили відносини США з обома країнами. При його безпосередній активній участі ядерно-політичне протистояння з СРСР («Холодна війна») набуло пом'якшення і отримало назву «Розрядка» (англ. Détente).

Вузловими пунктами цієї «Розрядки» були Договори США з СРСР про обмеження стратегічних наступальних ядерних озброєнь та обмеження Стратегічних протиракетних систем (1972).

Він брав участь у переговорах про вивід американських військ з В'єтнаму в 1973 і в арабо-ізраїльських мирних переговорах у 1973-1975. Лауреат Нобелівської премії миру за 1973.

Ставлення до України

Генрі Кіссінджер виступає проти прийняття України в НАТО та за те, щоб Україна залишалась в сфері, «яку росіяни вважають простором власної самосвідомості».[2] Після початку відкритої війни Росії з Україною критикував санкції щодо Росії, виправдовував анексію Криму[3].

У кіно

У 1995 Олівер Стоун створив фільм «Ніксон», у головній ролі знявся Ентоні Гопкінс, Генрі Кіссинджера зіграв Пол Сорвіно.

Бібліографія

  • Кіссінджер, Генрі Світовий порядок. Роздуми про характери націй в історичному контексті / пер. з англ. Надія Коваль. — К.: Наш Формат, 2017. — 320 с. — ISBN 978-617-7388-77-6
  • Kissinger, Henry. Diplomacy. New York: Simon & Schuster, 1994. ISBN 0671510991

Примітки

Посилання

Література

  • В. І. Головченко. Кіссінджер Генрі Альфред // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • М. Рижков. Кіссінджер Генрі Альфред // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.330 ISBN 978-966-611-818-2
  • Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
  • Holger Klitzing: The Nemesis of Stability. Henry A. Kissinger's Ambivalent Relationship with Germany. WVT, Trier 2007, ISBN 978-3-88476-942-3.
  • Robert D. Schulzinger: Henry Kissinger. Doctor of diplomacy. Columbia Univ. Pr., New York 1989, ISBN 0-231-06952-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.