Річки (Сумський район)
Річки́ — село Білопільського району Сумської області, центр сільської Ради. Населення становить 2 126 осіб. Орган місцевого самоврядування — Річківська сільська рада.
| село Річки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Сумський район |
| Рада | Річківська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA59080210010053357 |
| Облікова картка | Річки |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1663 |
| Населення | 2.126 осіб (2004 рік) |
| Поштовий індекс | 41832 |
| Телефонний код | +380 243 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°07′07″ пн. ш. 34°29′49″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
143 м |
| Відстань до обласного центру |
37 км |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Найближча залізнична станція | Білопілля |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41832, Сумська обл., Білопільський р-н, с. Річки, вул. Центральна, 6 |
| Сільський голова | Солодовник Микола Іванович |
| Карта | |
  Річки | |
 Річки | |
| Мапа | |
| |
Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].
Географія
Розташоване на берегах річок Безіменної, Криги та Морочі, а також на лівому березі річки Павлівка, звідси походить назва села. За 17 км на південний схід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Білопілля. Вище за течією річки Криги на відстані 2,5 км розташоване село Діброва, нижче за течією на відстані в 3 км розташоване село Мар'янівка, на протилежному березі річки Павлівка — село Степанівка. Сільраді підпорядковане с. Баїха.
У селі працює середня школа, будинок культури з залом на 400 місць, лікарня, магазини, щосереди і щосуботи — ярмарок.
Історія
- Історію свою починає з XVII століття, перша писемна згадка — 1663 року. Першими поселенцями були селяни, які тікали з Правобережної України від польських панів та з російських сіл. Наприкінці 50-х рр. ХVІІ ст. був створений Сумський козацький полк. Першим полковником став осадчий м. Суми Герасим Кондратьєв.
- В середині XVII століття в Річках проживало 2095 чол., сто років по тому — 5011 чол.
- За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Річанської волості Сумського повіту Харківської губернії, мешкало 3719 осіб (1745 чоловічої статі та 1974 — жіночої), налічувалось 574 дворових господарства, існували православна церква, станова квартира та училище[2].
- У 1885 році у слободі налічувалось 823 двори, кам'яна церква, волосне правління, школа, лікарня, хлібні магазини і лавки, 2 постоялих двори і 7 «питейных домов», діяв цегельний завод. Були широко розвинені кустарні промисли, зокрема ткацтво.
- На початку ХХ століття у селі проживало близько 6 тисяч чол., проходило по три ярмарки на рік. В 1905 році в Річках відбувалися виступи селян.
- Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10436 осіб[3].
- 9 квітня 1914 року в селі упав метеорит вагою близько 10 кг.
- Село увійшло до складу УНР 1917 року. З 1923 по 1930 рік село центр району Сумської округи в радянській зоні окупації. До цього адміністративного утворення входило 10 населених пунктів, загальною чисельністю населення 12 тис. чол.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках[4]. 1941 року сталіністи втекли із села.
- 932 жителі Річок воювали у складі Червоної армії армії, 861 мали відзнаки уряду СРСР, 439 — загинули протягом радянсько-німецької війни.
Історія зруйнованих церков
Покровську церкву в с. Річки було збудовано в 1663 р., а в 1761 р. згоріла з усім майном від удару блискавки. В кінці 1790 р. відбудована. Кам’яну однопрестольну церкву споруджено в 1821 р. і освячено 1832 р. Будівничими храму були — протоієрей Петро Назарьєв та прихожани. В храмі зберігалися церковні книги 17-го ст., метрики і сповідальні розписи починаючи з 1751 р. Покровська церква зруйнована в 1928-1929 рр. за часів радянської влади. Нині на її місці встановлено пам‘ятний знак.
Троїцька церква
Коштом парафіян споруджено Троїцьку церкву (кінець 1870 - 1882 рр.). Проєкт споруди харківського єпархіального архітектора Ф. І. Данілова. При храмі діяла церковно-парафіяльна школа. В 1933-1934 роках, за радянської влади, зняли з неї куполи і дзвіниці й використали приміщення під майстерню. Під час Другої світової війни службу відновили. На початку 60-х років церкву відремонтували і діяла вона до 1959 р. Зруйнована в 1986 р. З 1990 р. в селі проходять церковні Богослужіння у пристосованій під церкву будівлі, настоятель — о. Богдан (Б. Оприско).
Пам'ятки
- На увічнення пам'яті загиблих споруджено стелу. Біля ДК є братська могила підпільників і червоноармійця Л. О. Васильєва, полеглого при звільненні села від німецьких окупантів у 1943 р. У 1974 році споруджено пам'ятний знак на честь земляка, двічі Героя Радянського Союзу С. П. Супруна. Тут народився і повний кавалер ордена Слави М. А. Винниченко.
- У центрі села розташована ботанічна пам'ятка природи «Дуб С. П. Супруна».
- Побутові пісні села Річки - елемент нематеріальної культурної спадщини Сумської області
Археологія
За 2 км на північ від Річок розташовані кургани доби бронзи (II тис. до н. е.).
На околицях села знаходяться кілька десятків могил, які відносяться до зрубного часу. В 1951 р. був виявлений гострореберний горщик — пам’ятки типової зрубної культури. Це доказ перебування зрубних премен на території нинішньої Сумської області.[5]
Відомі люди
- Винниченко Михайло Андрійович — повний кавалер ордена Слави.
- Лавриненко Микола Васильович — радянський діяч органів державної безпеки, начальник військ Західного прикордонного округу КДБ УРСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976 — 1981 р.
- Ревенко Микола Мусійович — український політик. Депутат Верховної Ради України 2-х скликань, доктор економічних наук.
- Супрун Степан Павлович — радянський військовий льотчик-винищувач, перший двічі Герой Радянського Союзу.
- Лютий А. Ф. — художник.
- Ровний Олександр Олександрович (29.11.1991-17.10.2014) — учасник російсько-української війни.
Також
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- стор 16-17 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2015.
- Дяденко, В. Д. Сліди зарубної культури біля с. Річки Сумської області. Археологія. — 1957. — № 10.
Джерела
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Вінниченко М. Село Річки — козацька слобода. — Суми, 2012. — 289 с.
- Беценко Т. П. Лінгвістичне краєзнавство. Суми: Мрія-1, 2015. — 180 с.
- Корнієнко О. М. Зруйновані храми Сумщини. — Суми: ПП Ніконоров В. І., 2009. — С. 56-57.
- Тараповський С. Моє село Річки // Радянська правда. — 1997. — 25 жовт. — С. 4.