Рішар Гальяно

На акордеоні Гальяно почав грати у віці 4 років під впливом свого батька Лучано (фр. Lucien), родом з П'ємонту, також акордеоніста[1]. Музичну освіту здобував в консерваторії Ніцци, де вивчав гармонію, контрапункт та тромбон і отримав першу премію в 1969 році. У 14-річному віці почав слухати джаз і був захоплений грою трубача Кліфорда Брауна (Clifford Brown), у якого почерпнув багато ідей.

Спочатку працював джазовим акордеоністом. У 1973 році переїхав до Парижу, де отримав посаду диригента, аранжувальника і композитора у оркестрі Клода Нугаро (Claude Nougaro). Тут працював з такими зірками як Чет Бейкер, Ян Ґарбарек, Джо Завінул, Рон Картер (Ron Carter), Мішель Петруччіані та Тутс Тілеманс (Toots Thielemans). В оркестрі Клода Нугаро Рішар Гальяно пропрацював до 1983 року і написав такі пісні як "Алея туманів" (Allée des brouillards), "Вітрильники" (Des Voiliers), "Жорстокість життя" (Vie violence).

У 1991 році за порадою Астора П'яццоли, який зробив дуже багато для розвитку танго, Гальяно вирішив реалізувати свою велику ідею — розвинути французький музичний стиль «Новий мюзет» (New Musette), який вперше став популярним у Парижі в 1880 році. Але цю музику потрібно грати не так, як її грали в 1930-х роках, а з врахуванням впливів Астора П'яццоли, Джона Колтрейна, Білла Еванса та Клода Дебюссі[2].

У 2003 році він випустив альбом «П'яццола назавжди» (Piazzolla Forever) присвячений десятиріччю пам'яті Астора П'яцолли і з цією програмою зробив світове турне.

Сьогодні Гальяно є одним з найбільших джазових акордеоністів. Він грає також на акордині (подібна до мелодики), бандонеоні, тромбоні, фортепіано, синтезаторі. Рішар Гальяно виступав на найпрестижніших сценах світу, таких як Лінкольн-центр в Нью-Йорку, Ла Скала в Мілані, Консертгебау в Амстердамі, Театр Єлисейських полів в Парижі.

• Перший виступ Рішара Гальяно в Києві відбувся в 2004-му році, другий — 5 грудня 2004 року в Національній філармонії[3], а третій — 3 грудня 2011 у київській книжковій кав'ярні «Бабуїн»[4].
• В Україні Рішар Гальяно і квартет «Tangaria quartet» виступав 19 вересня 2008 року на джазовому фестивалі в Коктебелі у Криму [5].
• 17 квітня 2011 року в рамках фестивалю «Французька весна» Рішар Гальяно у супроводі Рафаеля Мейаса (Rafael Mejias, ударні), Себастьяна Сюреля (Sebastien Surel, скрипка) і Філіпа Аерта (Pilip Aerts, контрабас), виступили у Київському будинку офіцерів[6][7].
• 8 грудня в Одеській філармонії[8] та 9 грудня 2011 року в Київському будинку офіцерів[9] виступив Рішар Гальяно та його квартет «Tangaria Quartet».
• 27 червня 2017 року Рішар Гальяно (акордеон) разом з Паоло Фрезу (труба, саксгорн), виступив у Львові на «Альфа Джаз Фест 2017» — сьомому міжнародному джазововому фестивалі, що тривав з 23 до 27 червня.[10]. Музиканти повинні були виступати у складі тріо, але піаніст Ян Лундгрен захворів і змушений був летіти з Копенгагена не до Львова, а додому до Осло.

Рішар Гальяно, як композитор написав або гармонізував понад чотириста композицій. Він у співпраці з багатьма видатними музикантами записав більше ніж 50 альбомів, на яких записана музика від фольку до творів Моцарта, Баха, Вівальді, П'яццоли.

• 1997: Премія «Музичні перемоги в джазі» за його альбом «New York Tango»
• 1998: Премія «Музичні перемоги в джазі» за його альбом «Blow Up»
• 2009: Офіцер Ордену Мистецтв та літератури
• 2010: Премія Товариства музичних авторів, композиторів і видавців (SACEM) за педагогічну книгу про метод навчання на акордеоні, яку він написав разом зі своїм батьком Люсьєном Гальяно (видавець Лемуан)
• 2011: Командор Ордену Мистецтв та літератури
• 2014: Премія «Музичні перемоги в класиці» як «Найкращий композитор року 2014»

• Офіційний сайт
• Рішар Гальяно на сайті IMDb (англ.)