Садовський Геннадій Леонідович
Генна́дій Леоні́дович Садо́вський (1897 — † 3 листопада 1937) — старшина Армії УНР.
| Геннадій Леонідович Садовський | |
|---|---|
| Народження |
1897 с. Чернички Бердичівського повіту Київської губернії |
| Смерть |
3 листопада 1937 Сандармох Карелія |
| Поховання | Сандармох |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Звання | офіцер |
| Війни / битви | Українсько-радянська війна |
Жертва більшовицького терору.
Біографія
Народився в с. Чернички Бердичівського повіту Київської губернії, українець, із сім'ї священика.
Навчався в Київському університеті, офіцер армії УНР, колишній військовий комендант Житомира, безпартійний, учитель.
Проживав у с. Сестринівка. Мав доньку Вікторію в першому шлюбі (дружина Ганна померла) і сина Гореслава.
Засуджений 1926 р. за ст. 58-10 КК РСФРР.
Засуджений: Колегією ОГПУ 3 червня 1929 р. за ст. 58-10 на 10 років ВТТ.
Відбував покарання в таборі «Белбалтлаг» і в Соловках. У неволі залишався патріотом України, відданим справі національного визволення[1]. Особливою трійкою УНКВД ЛО 9 жовтня 1937 р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний: 3 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).
Реабілітований Верховним Судом УРСР 10 серпня 1963 року.
Джерела
- Шевченко С. В. Соловецький реквієм. — К.: Експрес-Поліграф, 2013.
- Геннадій Садовський. Отаман Соловків. Лариса Щербак. Радіо Свобода
- Список розстріляних у Сандармосі українців і вихідців з України