Сайлент-Хілл (місто)

Сайлент Хілл, або Сайлент-Гілл[К 1] (англ. Silent Hill — букв. «Мовчазний Пагорб», або «Тихий Пагорб») — вигадане покинуте місто із всесвіту серії ігор Silent Hill. У ньому повністю або частково відбувається дія всіх ігор серії, крім Silent Hill 4: The Room. Розташоване в США, у штаті Мен, хоча в більшості ігор точне розташування міста не згадується. У фільмі «Сайлент Хілл» місто є шахтарським та розташоване в штаті Західна Вірджинія, у вигаданому окрузі Толука; прототипом міста у фільмі стало реальне місто Централія.

Сайлент-Гілл часто сприймається як покинуте місто-привид, однак, очевидно, воно не є таким — герої ігор стикаються лише з «альтернативними» версіями міста: «туманним» Сайлент-Гіллом, що видається звичайним містом, звідки раптово та загадково зникли всі люди, а також інфернальним «потойбічним» Сайлент-Гіллом. Реальне ж місто й далі живе своїм життям та розвивається. Це курортне місто, яке є порівняно популярним місцем для туристичного паломництва.

Є різні версії походження альтернативних сторін Сайлент-Гілла. За однією з них, альтернативний бік — результат ритуалів якогось закритого магічного ордена, що керує містом та одержимий ідеєю через страждання людей побудувати рай на землі. За іншою, на місто вплинуло озеро «Толука» — місцева визначна пам'ятка. Підтвердження цієї теорії можна знайти в другій частині гри (Silent Hill 2: Restless dreams). Там ідеться про те, як інквізитори, які проводили екзекуції над відьмами, омивали свої сокири у водах озера, унаслідок чого воно стало проклятим; через це туман з озера, що покривав так само й місто, «приносив із собою зміни» в ньому.

Географія

Сайлент-Гілл лежить на берегах озера Толука, що оточене горами та лісами і ділить місто навпіл — північний Пейлвілль та південний Саут-Вейл. На іншому кінці озера розташоване менше за розмірами місто Шефердс-Ґлен, також за горами є більший населений пункт Бреємс (Брамс); ще далі розкинулося велике місто Ешфілд. Крім того, досить близько розташоване справжнє місто - Портленд (штат Мен). З Ешфілда в Сайлент-Гілл можна потрапити окружною дорогою 73, що переходить у вулицю Натан-авеню; аналогічні неназвані шосе ведуть у північну частину Сайлент-Гілла з півночі (вулиця Бахмана) та зі сходу (Мідвей-авеню).

Пейлвілль — старіша частина міста, у ній є старий Сайлент-Гілл, діловий центр міста та курортна зона з парком розваг. Південний Саут-Вейл, було забудовано впродовж XX століття, там — промисловий район, у якому можна знайти такі пам'ятки, як Сайлент-Гілльське історичне товариство (колишня в'язниця Толука, перетворена на музей), Розвотерський парк, де поховані жертви епідемії та Брукгевенський госпіталь.

Завдяки унікальним природним умовам у місті практично постійно панує надзвичайна тиша й спокій. Озеро Толука приваблює рибалок та любителів човнового спорту.

Історія

Перші поселення в районі Сайлент-Гілла з'явилися ще на початку XVII століття, під час освоєння Нової Англії колоністами — вихідцями з Великої Британії. Вони витіснили корінних жителів цієї місцевості — північноамериканських індіанців, для яких територія Сайлент-Гілла була священною «Землею мовчазних Духів», однак, індіанські вірування справили на перших жителів Сайлент-Гілла великий вплив.

Близько 1700 року Сайлент-Гілл неабияк постраждав від таємничої епідемії, що зачепила й сусідні поселення, і був на десятиліття покинутий, перетворившись на справжнє місто-привид. Проте до кінця XVIII — початку XIX століття місто знову заселили. 1810 року в місті, що дістало статус пенітенціарної колонії, засновано федеральну в'язницю і Брукгевенський госпіталь, що пізніше став клінікою для душевнохворих. В'язниця була закрита близько 1840 року через чергову епідемію, і місто пережило певний спад, що змінився промисловим бумом, коли на початку 1850 років у районі міста виявили великі поклади кам'яного вугілля; відкрилася шахта ''Вілтсі'', що привернула до міста багато робочих рук.[3] Приблизно саме тоді чотири сайлентхілльські родини покинули місто та заснували на іншому кінці озера маленьке містечко Шепердс-Ґлен.

Приблизно в цей період у місті з'явилася містична секта, відома під назвою "Орден". 1862 року, через Громадянську війну в США в місті створено табір для військовополонених, який пізніше перетворили на нову в'язницю Толука, яка проіснувала до початку XX століття. Після її закриття та вичерпання вугільних покладів місто перетворили на курорт.

У 1900—1920 роках у місті сталося багато випадків таємничих зникнень людей; почасти з цим і було пов'язане закриття в'язниці. Найбільш гучним епізодом було зникнення на озері Толука прогулянкової яхти «Маленька Баронеса» у 1918 році — з усією командою та пасажирами. Міській владі коштувало великих зусиль згладити враження від цих загадкових епізодів та відновити добре ім'я міста.

Дія всіх ігор серії події розгортаються в останній чверті XX століття та на початку XXI століття, проте немає точної прив'язки до якихось дат. Перед початком першого Silent Hill місто стало центром наркобізнесу, пов'язаного з галюциногенним наркотиком ПТВ, виробленого з ендемічної для цих місць рослини Біла Клавдія. Виробництво ПТВ було в руках сектантів, і будь-які спроби влади розслідувати пов'язані з ним злочини закінчувалися нічим.

Пласти реальності Сайлент-Гілла

«Реального» міста, населеного людьми, яке досі живе нормальним життям, не показано в жодній грі серії. Однак персонажі, які мешкають у ньому, присутні в іграх — наприклад, Лаура в Silent Hill 2. Вони не бачать тих жахливих образів міста, які бачать протагоністи ігор, і тому далі живуть нормальним життям.

«Туманне» місто, образ якого приблизно єдиний для всіх ігор серії - покинуте людьми. Воно накрите щільним шаром туману, крізь який видно лише найближчі будівлі. Тут більшість будинків забита, на вулицях стоять старі, виведені з ладу автомобілі, світло та водопостачання не працюють. У Silent Hill, Silent Hill: Homecoming та Silent Hill: Origins, а також у фільмі «Сайлент Хілл» місто розсікають на частини дивні бездонні ущелини, схожі на сліди землетрусу. Крім туману, у першому Silent Hill з неба падає сніг (що дивує героїв, оскільки дія гри відбувається не взимку), а в фільмі «Сайлент Хілл» та Silent Hill: Homecoming — попіл.

«Потойбічний» (англ. Otherworld) Сайлент-Гілл, в який час від часу потрапляють герої ігор, видається різним; загалом це втілення особистих фобій героїв, відображення їхнього внутрішнього стану. У ньому завжди панує ніч. Найбільш канонічним уважається «потойбічне» місто Алесси Гіллеспі, що з'являється в Silent Hill та Silent Hill 3 — дуже темне місце, що схоже почасти на промислове підприємство; там багато ґрат, парканів з сітки рабиці, трубопроводів, обертових вентиляторів; на тлі неба видно вітряки та димові труби. Окрім того, по місту безладно розкидані жахливі сліди насильства — калюжі крові та розчленовані трупи.

У Silent Hill: Shattered Memories потойбічний Сайлент-Гілл занурений у глибоку зиму, засипаний снігом та покритий льодом. Потойбічне місто в Silent Hill 2 дуже пошкоджене. Воно розвалюється і гниє, у ньому ведуть якісь будівельні роботи, про що свідчать риштування та стіни, що обробляються.

Альтерації, переходу в «потойбічну» версію є не лише в місті Сайлент-Гілл, але й в інших показаних в серії містах, наприклад, Шепердс-Ґлен з Silent Hill: Homecoming та великому місті з Silent Hill 3, що залишилося безіменним (імовірно, Ешфілд, показаний і в Silent Hill 4: The Room).

Примітки

Виноски
  1. В офіційних українських перекладах деякої продукції з цієї медіафраншизи транскрибувалася як Сайлент Хілл[1][2], тому стосовно тієї продукції використовується саме варіант з приголосним х. Назва ж міста записується як Сайлент-Гілл за рекомендаціями правопису.

Джерела
  1. Фільм Сайлент Хілл. kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  2. Сайлент Хилл 2 (російською). Ukrainian Film Distribution. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 27 липня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.