Самарський Олександр Андрійович

Самарський Олександр Андрійович (19 лютого 1919, хутір Свистуни Катеринославська губернія (Донецька область, Україна) — 11 лютого 2008, Москва, СРСР) — радянський і російський математик, академік РАН, голова Ученої ради ІММ РАН, завідуючий кафедрою обчислювальних способів інституту ВМК МДУ, завкафедрою математичного моделювання МФТІ. Герой Соціалістичної Праці.

Самарський Олександр Андрійович
Народився 19 лютого 1919(1919-02-19)[1][2]
Свистуни, Катеринославська губернія, Вільна територія
Помер 11 лютого 2008(2008-02-11)[2] (88 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність математик
Alma mater фізичний факультет МДУ і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова[3]
Галузь прикладна математика
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Факультет обчислювальної математики і кібернетики МДУd, фізичний факультет МДУ, механіко-математичний факультет МДУd, МФТІ, Інститут прикладної математики ім. М. В. Келдиша РАНd і Інститут математичного моделювання РАНd
Звання Список академіків АН СРСР і академік Російської академії наук
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Тихонов Андрій Миколайовичd
Аспіранти, докторанти Alexey Gulind, Yury Popovd, Alemdar Hasanoğlud[3], Mikhail N. Moskalkovd[3], Молчанов Ігор Миколайович[3], Raytcho Dimitrov Lazarovd[3], Peter Vabishchevichd[3], Michael Schulzed[3], Adam Zemlad[3], Oleg P. Ilievd[3], Tatyana Gennadievna Elizarovad[3], Boris Gerasimovd[3], Irina Stanislavovna Kalachinskayad[3], Приказчиков Віктор Георгійович[3], Arnold Fedorovich Nikiforovd[3], Natalia Abrashina-Zhadaevad[3], Vasily Goloviznind[3] і Макаров Володимир Леонідович
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Академія наук НДР
Нагороди


Життєпис

У п'ять років залишився без батьків і був на вихованні у старших сестер. З 1932 р. після перїзду до Таганрогу навчався в середній школі № 2 ім. А. П. Чехова, яку закінчив з золотою медаллю у 1936 р. По закінченню школи вступив на відділення математичної фізики фізичного факультета МДУ.

У 1941 р., після закінчення 4 курса, пішов добровольцем на фронт — у 8-у Краснопресненську дивізію народного ополчення. Брав участь у боях по обороні Москви. 12 грудня, знаходячись з групою бійців у розвідці підірвався на міні і отримав важке поранення. 10 місяців провів у госпіталях. Після цього працював учителем у середній школі на золотому приїску «Комунар» в Ширинському районі Красноярський край.

Наукова діяльність

Державні премії

Посилання
  1. Самарский Александр Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Математична генеалогія — 1997.

Література
  • Факультет Вычислительной математики и кибернетики: История и современность: Биографический справочник / Автор-составитель Е. А. Григорьев. — М. : Издательство Московского университета, 2010. — С. 589—592. — 616 с. — 1500 екз. — ISBN 978-5-211-05838-5.
  • Александр Андреевич Самарский. К восьмидесятилетию со дня рождения. // С. В. Емельянов, В. А. Ильин, В. П. Маслов, Е. И. Моисеев, С. М. Никольский.// УМН, 1999, т. 54, вып. 5(329).
  • Солдаты XX века. Самарский Александр Андреевич. Т. 1. — М.: Международный объединенный биографический Центр, 2000. — с. 365—367.
  • Меркулов А. Модель Самарского. Он стоял у истоков современной математической школы России / Меркулов А.// Российская газета. — 2008. — 13 февраля.- Федеральный выпуск № 4587.
  • Памяти Александра Андреевича Самарского (Некролог) // Матем. Моделирование. 2008, № 3, С. 127—128.
  • Губарев В. С. Александр Андреевич Самарский: Портрет первой атомной и других бомб // XXI век. Рассвет. Судьба ученых и науки России. — М., Издательство МАИК «Наука / Интерпериодика», 2001, С. 248 −261.
  • Макаревич Э. Наши учителя. Выход только один — выполнить задачу / Макаревич Э. // Студенческий меридиан. — 1981. — 9 января. — С. 8-9.
  • Юрьев П. ЭВМ служит человеку / Юрьев П. // Известия. — 1983. — 11 июля; Эксперимент ведет математика /Юрьев П. // Известия. — 1984. — 27 апреля
  • Попова Виктория. Легендарный: Большая Жизнь // Русский Клуб, № 6, 2009, С. 36 — 40.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.