Самоанська мова

Самоанська мова — мова самоанців, поширена в Самоа і Американському Самоа, в яких, разом з англійською, є офіційною мовою. Відноситься до полінезійської групи малайсько-полінезійсько Центральної підгрупи австронезійської мовної сім'ї.

Самоанська
Gagana fa'a Sāmoa
Поширена в Самоа, Американське Самоа, Нова Зеландія, Австралія
Носії 370 337
Писемність латиниця
Класифікація

Австронезійська сім'я

Малайсько-полінезійські Центральні
Східні малайсько-полінезійські
Океанська підзона
Полінезійська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна  Самоа і  Американське Самоа
Коди мови
ISO 639-1 sm
ISO 639-2 smo
ISO 639-3 smo

У світі налічується 370388 осіб, що говорять по-самоанськи, половина з яких проживає на Самоа. На другому місці знаходиться Нова Зеландія (зокрема, Окленд), що має велику самоанську діаспору (114 435 осіб, з яких 81036 знають Самоа).

За даними проведеного в 2001 році перепису, 22711 людей, що говорять по-самоанськи, проживало в Австралії. Самоанська мова використовує латинську графіку — 18 букв, з яких три (H, K, R) зустрічаються тільки в запозичених словах.

Лінгвістична характеристика

Приголосні

У самоанській мові виділяють 13 приголосних фонем[1]:

Приголосні Губні Губно-зубний Зубні задньоязикові Фарингальний
Шумні Вибухові Дзвінкі '
Глухі p t k
Щілинні Дзвінкі v
Глухі f s h
Сонорні Носові m n ŋ
Бічні l
Тремтячі r

Орфографія

У 1834 році для самоанської мови був розроблений алфавіт на основі латинської графіки, що складається з 14 букв. Ймовірно, до цього часу мова не мала писемності.

Крім букв, включених в алфавіт, в іноземних словах використовуються також букви «he», «ka» і «ro», передають приголосні звуки [h], [k] і [r] відповідно. Гортанне зімкнення передається знаком «'»[2].

Буква IPA Назва
Aa [a], [a:] a
Ee [e], [ɛ:] e
Ii [i], [i:] i
Oo [o], [o:] o
Uu [u], [u:] u
Ff [f] fa
Gg [ŋ] nga
Буква IPA Назва
Ll [l] la
Mm [m] mo
Nn [n] nu
Pp [p] pi
Ss [s] sa
Tt [t], [k] ti
Vv [v] vi

Лексика

Найпоширеніші слова
СамоаУкраїнська
upuслово
talofaПривіт
igoaім'я
leleiхороший
fanuaземля
lagiнебо
alofaлюбити
vaiвода
afiвогонь
tagataлюдина
taneчоловік
fafineжінка
tinaмати
atuaбог
'aiїсти
inuпити
teleвеликий
la'ititiмаленький
poніч
asoдень
tausagaрік
faleбудинок
lalolagiсвіт
tupeгроші
tauaвійна
fesiliзапитати
malamalamaрозуміти
tusiкнига
tusitusiписати
fa'afetaiДякую
tofaБувай / до побачення

Числа
числом Самоа Українська
0seloнуль
1tasiодин
2luaдва
3toluтри
4faчотири
5limaп'ять
6onoшість
7fituсім
8valuвісім
9ivaдев'ять
10sefuluдесять
11sefulu ma le tasiодинадцять
12sefulu ma le luaдванадцять
20luafulu або lua sefuluдвадцять
30tolugafulu або tolu sefuluтридцять
40fagafulu або fa sefuluсорок
50limagafulu або lima sefuluп'ятдесят
60onogafulu або ono sefuluшістдесят
70fitugafulu або fitu sefuluсімдесят
80valugafulu або valu sefuluвісімдесят
90ivagafulu або iva sefuluдев'яносто
100selauсто
1000afeтисяча
1,000,000milionaмільйон

Примітки
  1. Аракін, В. Д. Самоанська мова. — Москва : Наука, 1973. — С. 14-15. — (Мови народів Азії і Африки) — 12000 прим.
  2. Аракін, В. Д. Самоанська мова. — Москва : Наука, 1973. — С. 16. — (Мови народів Азії і Африки) — 12000 прим.

Література
  • Аракін, В. Д. Самоанська мова. — Москва : Наука, 1973. — 88 с. — (Мови народів Азії і Африки) — 12000 прим.
  • Pratt, George (1984) [1893]. A Grammar and Dictionary of the Samoan Language, with English and Samoan vocabulary (вид. 3rd and revised). Papakura, New Zealand: R.McMillan. ISBN 0-908712-09-X.
  • Mosel, Ulrike and Even Hovdhaugen, 1992. Samoan reference grammar. Oslo: Scandinavian University Press / Institute for Comparative Research in Human Culture.
  • Mosel, La'i Ulrike and Ainslie So'o. Say it in Samoan. Pacific Linguistics D88. Canberra: ANU.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.