Самоткань (річка)

Довжина — 42 км (за іншими даними — 35 км), площа басейну — 339 км². Долина коритоподібна, завширшки до 1—1,5 км, завглибшки до 50 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 5 м. Заплава в середній течії місцями заболочена. Похил річки 1,1 м/км. Споруджено кілька ставків.

Витоки розташовані на захід від села Вільні Хутори (на північ від міста Вільногірська). Тече спершу на схід, далі — переважно на північний схід. Впадає до Дніпра у північно-західній частині міста Верхньодніпровська.

У басейні річки є 48 балок і вибалків завдовжки до 186 км.

• Балка Рибкіна, Балка Осиковата (праві).

• У 1953 р. відкрите Самотканське родовище з покладами титано-цирконієвих розсипів. У верхів'ї Самоткані (в місті Вільногірську) існує гірничозбагачувальний комбінат.
• Гирло Самоткані розташоване нижче за рівень Кам'янського водосховища, тому для подачі води у Дніпро побудоване Першотравенське водосховище, що має відвідний канал до Дніпра.
• При гирлі річки розташований давній «Римський ліс».

* Скіфська версія: іранське «Асма хан» — «кам'яний колодязь»^{[джерело?]}. * Слов'янське слово за Бопланом «самокань» означало «зволожена місцевість»^{[джерело?]}. * На річці здавна сіяли коноплю і ткали, тому назва може походити від словосполучення «сами-ткали»^{[джерело?]}.

При гирлі розташоване давнє козацьке селище Пушкарівка, а також місто Верхньодніпровськ.

Біля верхів'їв Самоткані — місто Вільногірськ.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Документальний фільм про Самоткань:

• Річка, що втратила красу, частина 1
• Річка, що втратила красу, частина 2