Самсонов Олександр Васильович

Олександр Васильович Самсо́нов (рос. Александр Васильевич Самсонов; 2 (14) листопада 1859(18591114), село Андреєвка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, Російська імперія — 17 (30) серпня 1914, Вілленберг, Східна Пруссія, Німецька імперія) — російський воєначальник, генерал від кавалерії (1910). Був командиром у російсько-японській та Першій світовій війнах. Під час останньої командував 2-ю армією. Вчинив самогубство після розгромної поразки в битві під Танненбергом в ході Східно-Прусської операції.

Олександр Васильович Самсонов
Народження 2 (15) листопада 1859(1859-11-15)
село Андреєвка, Якимівська волость, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія (зараз — Кіровоградська область, Україна)
Смерть 17 (30) серпня 1914(1914-08-30) (54 роки)
Вілленберг, Східна Пруссія, Німецька імперія (зараз — Вельбарк, Вармінсько-Мазурське воєводство, Польща)
вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
Приналежність Російська імперія
Рід військ кавалерія
Освіта Миколаївське кавалерійське училищеd
Роки служби 1877—1914
Звання  Генерал від кавалерії
Командування

Донське козацьке військо
Семирічинське козацьке військо
Туркестанський військовий округ

2-га армія Північно-Західного фронту
Війни / битви

Російсько-турецька війна (1877—1878)
Російсько-японська війна Перша світова війна

Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
 Самсонов Олександр Васильович у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1859 році на Херсонщині в небагатій дворянській родині[1]. Батьком Олександра був відставний поручик Василь Самсонов, матір'ю — Надія Єгорівна Самсонова. У 16 років закінчив Володимирську військову гімназію у Києві, в 18 років — Миколаївське кавалерійське училище, після чого отримав звання корнета і був направлений до Охтирського 12-го гусарського полку.

Брав участь в російсько-турецькій війні 1877–1878, за що отримав іменну зброю з написом «За хоробрість»[1]. У 1884 році закінчив Миколаївську академію Генерального штабу в Санкт-Петербурзі. Після цього служив на Кавказі (1884–1885 — старший ад'ютант штабу 20-ї піхотної дивізії; 1885–1889 — старший ад'ютант штабу Кавказької гренадерської дивізії). З 1890 по 1896 служив на різних посадах у Варшавському військовому окрузі.

25 липня 1896 Олександр Самсонов призначений на посаду начальника Єлисаветградського кавалерійського військового училища, яким командував до 31 березня 1904 року. Під час російсько-японської війни командував спочатку Уссурійською кінною бригадою, а потім — Сибірською козачою дивізією. Брав участь, зокрема, в битві при Ляояні і Мукденській битві. Заслужив репутацію енергійного впевненого командира[1][3], однак критикувалися його стратегічні здібності.

24 вересня 1905 року очолив штаб Варшавського військового округу, 3 липня 1907 став наказним отаманом Війська Донського. З 1909 по 1914 рік був Туркестанським генерал-губернатором і одночасно командував Туркестанським військовим округом.

Коли почалася Перша світова війна, Самсонов був викликаний з відпустки і поставлений на чолі 2-ї армії[1]. Під час Східно-Прусської операції значна частина його армії була оточена в битві під Танненбергом німецькими військами під командуванням генералів Гінденбурга і Людендорфа. Близько 30 тисяч солдатів загинуло або отримало поранення; 95 000 взято в полон. Тривалий час вважалося, що вагому роль в поразці російської армії відіграв особистий конфлікт Самсонова з начальником 1-ї армії Павлом Ренненкампфом, який виник ще під час російсько-японської війни[1]. Але це не так, тому що Самсонов з Ренненкампфом до 1914 року не був знайомий. Причинами поразки була недооцінка російським командуванням німців, а також прорахунки Ставки і командування Північно-західного фронту. При виході з оточення генерал, за найпоширенішою версією, покінчив з собою біля Вілленберга в Східній Пруссії[3]. Утім, за іншими свідченнями, Самсонов загинув від вибуху снаряда[1].

Восени 1915 року дружина Олександра Васильовича знайшла його тіло і перевезла до сімейного помістя на Єлисаветградщині, де його і поховали.

Особисте життя

Був одружений з донькою поміщика Катериною Олександрівною Писаревою (рос. Екатерина Александровна Писарева). Пара мала сина і доньку.

Нагороди

Примітки
  1. Самсонов Александр Васильевич на сайті hrono.ru (рос.)
  2. Самсонов Александр Васильевич на сайті grwar.ru (рос.)
  3. Битва в Восточной Пруссии и Танненбергская катастрофа 1914 года (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.