Санніков Андрій Олегович

Андрій Олегович Санніков (біл. Андрэй Алегавіч Саньнікаў; нар. 8 березня 1954, Мінськ) білоруський політичний та громадський діяч, координатор громадської програми «Європейська Білорусь».

Санніков Андрій Олегович
Саньнікаў Андрэй Алегавіч
Народився 8 березня 1954(1954-03-08) (67 років)
Мінськ
Громадянство  Білорусь
Місце проживання Мінськ
Діяльність дипломат, активіст, політик
Alma mater Московський державний лінгвістичний університет
Членство European Belarusd
Брати, сестри Irina Bogdanovad
У шлюбі з Iryna Khalipd
Нагороди

Премія Бруно Крайського

Award of Frantsishak Alyakhnovichd

Знає білоруську, російську, англійську та французьку мови.

Дід Саннікова Костянтин був відомим білоруським режисером, народним артистом БРСР[1], одним із засновників Національного Купайлівського театру.[2].

Кар'єра

СРСР

Закінчив перекладацький факультет Мінського державного інституту іноземних мов. Працював у Пакистані в нафтовій компанії та в Єгипті на будівництві алюмінієвого заводу. У 1980–1981 рр. працював у Товаристві дружби із зарубіжними країнами. У 1982–1987 працював у Нью-Йорку в секретаріаті ООН. 1989 року закінчив дипломатичну академію МЗС СРСР у Москві.

Білорусь

  • У 1992–1995 рр. очолював білоруську делегацію на переговорах щодо звичайного та ядерного роззброєння з правом підпису від імені країни.[3].
  • У 1993–1995 рр. працював радником представництва Білорусі в Швейцарії.
  • У 1995–1996 рр. був заступником міністра закордонних справ Білорусі, мав ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.
  • У листопаді 1996 напередодні референдуму подав у відставку на знак протесту.
  • У листопаді 1997 Санніков виступив ініціатором «Хартії'97», став її міжнародним координатором.
  • 2008 року Андрій Санніков разом із Віктором Івашкевичем, Михасем Мариничем та іншими відомими політиками став ініціатором громадянської компанії «Європейська Білорусь»[4], яка ставить собі за мету вступ Білорусі до Європейського Союзу.

Громадська діяльність

  • У 1998–2002 рр. був ректором Народного університету, неформального освітньо-просвітницького проекту.
  • 2005 року став лауреатом міжнародної премії імені Бруно Крайського в галузі захисту прав людини.[5].

Президентські вибори 2010

Через участь в акції протесту проти фальсифікації виборів Саннікова та його дружину разом із іншими опозиційними кандидатами було затримано.[6][7] За словами адвоката Саннікова, його було жорстоко побито і його фізичний стан важкий.[8] 28 грудня адвокат повідомив, що у його підзахисного зламані ноги, і з того, як він говорить та тримається, можна зробити висновки про ймовірні пошкодження головного мозку.[9]

14 травня 2011 року Саннікова було засуджено до 5-ти років колонії суворого режиму за організацію масових заворушень 19 грудня 2010 року.[10]. Після 16 місяців ув'язнення під тиском міжнародної спільноти він вийшов на волю, однак невдовзі змушений був втекти з Білорусі та шукати політичного притулку у Великій Британії. Він продовжує виступати за вільну і демократичну Білорусь без репресивного режиму Лукашенка.

Сім'я

Одружений, має двох синів. Дружина — білоруська журналістка Ірина Халіп.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.