Санта-Марія-дей-Міраколі

Санта-Марія-дей-Міраколі (лат. Sanctae Mariae Miracolorum) — одна з двох відомих в Римі церков близнючок, побудованих поміж 1662 та 1679 роками на П'яцца-дель-Пополо. Архітекторами цих будівель, на заході від Via del Corso — Санта-Марія-дей-Міраколі і на сході Санта Марія ін Монтесанто були — Карло Райнальді, Карло Фонтана та Лоренцо Берніні. Припускається також урбаністичний вплив папи Олександра VII на облаштування цього архітектурного комплексу на П'яцца дель Пополо.

Санта-Марія-дей-Міраколі
41°54′38″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д.
Країна	Італія[1]
Розташування	Рим
Тип	церква[1]
Стиль	бароко
Архітектор	Карло Райнальді
Засновник	Олександр VII
Дата заснування	1675
Санта-Марія-дей-Міраколі Санта-Марія-дей-Міраколі (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

П'яцца дель Пополо
(Вигляд на південь Санта Марія ін Монтесанто, Санта Марія деї Міраколі (з правої сторони) та обеліск)

Санта Марія деї Міраколі; абсида

На противагу до Санта-Марія-ін-Монтесанто із її овальними обрисами, будівля Санта-Марія-дей-Міраколі є округлою з восьмикутним куполом та елегантною дзвіницею з 18 століття. Інтер'єр церкви прикрашений фресками Антоніо Раджу — учня Берніні. Скульптури кардиналів Бенедетто та Ґастальді зроблені Карло Фонтана, який також розробив інтер'єр. На високому вівтарі — чудотворний образ Богородиці, який і дав своє ім'я церкві. Також Їй і присвячена перша каплиця праворуч від вівтаря.