Санту-Антоніу (Принсіпі)

Са́нту-Анто́ніу[1], Санту-Антонью[2] (порт. Santo António) місто на острові Принсіпі в державі Сан-Томе і Принсіпі, адміністративний центр провінції Принсіпі і округу Паге. У 1752-1852 роках був головним містом колонії. Розташовується на північно-східному узбережжі острова, на річці Палота. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та церквами, найбільша з яких — головний римо-католицький собор, відкритий у 1947 році.

Санту-Антоніу

Координати 1°40′50″ пн. ш. 7°26′22″ сх. д.

Країна  Сан-Томе і Принсіпі
Адмінодиниця Паге
Дата заснування 1471
Висота центру 204 ± 1 м
Населення 1300 осіб
Міста-побратими Авейру
GeoNames 2410805
OSM 8258241 ·R (Паге)
Санту-Антоніу
Санту-Антоніу (Сан-Томе і Принсіпі)

Є також школа та коледж.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць березень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць серпень, із середньою температурою 25 °С (77 °F).[3]

Клімат Санту-Антоніу
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 31 32 33 32 32 31 32 30 32 32 31 31 33
Середній максимум, °C 26 28 28 28 27 26 26 25 26 26 26 27 27
Середня температура, °C 26 27 28 28 27 26 25 25 25 26 26 26 26
Середній мінімум, °C 26 27 27 27 26 25 24 23 24 25 26 26 26
Абсолютний мінімум, °C 22 21 22 22 22 20 18 18 21 21 22 20 18
Норма опадів, мм 120 100 170 240 300 80 20 40 180 350 180 90 1940
Джерело: Weatherbase

Населення

Рік 1984 1999 2001 2013
Населення,
тис. мешканців
1000[4] 1 010[5] 1156[4] 1357[4] (передбачуване)

Міста-побратими

Джерела

  1. Атлас світу, 2005, с. 124-125.
  2. Сан-Томе і Прінсіпі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — С. 27.
  3. Клімат Санту-Антоніо
  4. World Gazetter: Santo António (англ.)
  5. São Tomé and Príncipe www.citypopulation.de (англ.)
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.