Сан-Луїс (провінція)

Північ провінції Сан-Луїс відзначається гірським рельєфом, завдяки Пампінським горам, південь більш рівнинний, оскільки тут знаходиться частина Пампи. Найвищою точкою провінції є гора Агва-Едьйонда (2150 м).

Клімат Сан-Луїса континентальний посушливий із середньою річною температурою 17 °C (8 °C взимку і 24 °C). Кількість опадів зменшується зі сходу на захід від 1000 мм до 350 мм на рік. Більшість дощів припадає на літо. У горах клімат високогірний із середньою річною кількістю опадів 1000 мм.

Більшість місцевих річок народжуються в горах і впадають до річок Конлара і Кінто. На деяких потоках збудовані ГЕС, загалом їх більше 20[5]. Природно західною межею провінції є річка Десагвадеро.

Типовими тваринами регіону є пуми, гірські коти, сірі лисиці, віскаші і пампаські олені, птахами — жовтий кардинал, спіндаліс, катіта.

• 
  Гори біля міста Сан-Луїс
• 
  Серро-Негро
• 
  Річка Папагайос
• 
  Водоспад Сальто-дель-Табакільйо

Хосе де Сан-Мартін — третій губернатор Куйо

До прибуття іспанців у XVI ст. землі, на яких зараз знаходиться провінція Сан-Луїс, були заселені індіанськими племенами комечгонес, уарпе, діагіти, пуельче. До XVIII ст. усі вони були сильно арауканізовані.

25 серпня 1594 року Луїс Хуфре де Лоайса-і-Менесес заснував місто Сан-Луїс. На той час ця місцевість входила до складу регіону Куйо зі столицею у місті Мендоса, який підпорядковувався генерал-капітанству Чилі у складу віце-королівства Перу.

1776 року Куйо було приєднано до новоствореного віце-королівства Ріо-де-ла-Плата. 1782 року регіон Куйо увійшов до складу інтендантства Кордова-де-Тукуман.

1810 року влада Сан-Луїса визнала Травневу революцію і відправила свого депутата до новоствореного парламенту.

29 листопада 1813 року від Кордови-де-Тукуману було від'єднано інтендантство Куйо, до якого увійшли території сучасних провінцій Сан-Луїс, Мендоса і Сан-Хуан.

26 лютого 1820 року Сан-Луїс оголосив про свою автономію від Куйо. 23 січня 1821 року розпочав свою роботу перший губернатор провінції. 7 січня 1832 року було затверджено тимчасову конституцію Сан-Луїса, а 1855 року — повноцінну.

1875 року до провінцію було проведено залізницю.

20 травня 1881 року було підписано договір, який визначав кордони між провінціями Сан-Луїс і Кордова. 28 червня 1896 року ці межі було уточнено. 3 лютого 1881 року було встановлено кордони з Ла-Ріохою.

• 
  ГЕС Потреро-де-лос-Фунес
• 
  Виробництво солі
• 
  Національний парк Сьєррас-де-лас-Кіхадас

На 2006 рік ВВП провінції склав 3,4 млрд. доларів США, що складає $9200 на душу населення і є нижчим за середній рівень по Аргентині[6].

До 1982 року основою економіки провінції було сільське господарство. У 1980-х роках було засновано багато нових промислових підприємств, здебільшого у столиці і Вілья-Мерседес. Зараз промисловість приносить більше половини прибутків у казну провінції, тобто значно більше, ніж в інших регіонах Аргентини. Основними галузями промисловості є харчова, шкіряно-взуттєва, целюлозно-паперова, виробництво побутової техніки, пластику. Також розвивається гірничодобувна промисловість у горах, де видобувають граніт, вапняк, базальт, мармур, сіль. Після 1983 року почав розвиватися туризм. Сан-Луїс має найбільшу кількість доріг серед провінцій Аргентини.

• Парламент Сан-Луїса
• Офіційний сайт Сан-Луїса