Сапіга Павло Іванович
Павло Сапіга (біл. Павел Сапега, пол. Paweł Sapieha; бл. 1490 — 1579) — державний і військовий діяч, дипломат Великого князівства Литовського і Речі Посполитій.
Павло Сапіга | |
---|---|
| |
воєвода новогрудський | |
1558 — 1579 | |
Народився |
бл. 1490 |
Помер |
1579 |
Похований | Церква Пресвятої Трійці |
Країна | Велике князівство Литовське і Річ Посполита |
Освіта | Ягеллонський університет |
Батько | Іван Сапіга |
Мати | Anna Chodkiewiczd[1] |
У шлюбі з |
Олена Гольшанська-Дубровицька 2) Олександра Ходкевич |
Діти | 4 сина і 6 доньок |
Релігія |
православ'я кальвінізм |
Життєпис
Представник білорусько-литовського роду Сапіг гербу Лис, з Коденської гілки. Син Івана Сапіги, воєводи підляського, віл його першої дружини. народився близько 1490 року. У 1502—1504 роках навчався в Краківській академії. Потім оженився на представниці князівського роду Гольшанських.
1517 року стає державцем (старостою) брацлавським. Невдовзі після цього признається господарським маршалком. 1519 року після поділу родинних володінь з братами і сестрами отримав Коденську волость. 1530 року став фундатором православної церкви Святого Духа в Кодені.
Брав участь у війні 1534—1537 років з Великим князівством Московським. 1549 року очолював королівських комісарів, що вели перемовини з представниками великого князя московського з приводу продовження перемир'я. 1556 року призначається воєводою підляським. 1557 року після смерті брата Фридеріка успадкував Ботьки, Дубно і Кнориди. 1558 року отримує посаду воєводи новогрудського. Був учасником 8 послідовних сеймів Великого князівства литовського у 1559—1568 роках.
Був учасником Лівонської війни, насамперед відзначився у військовій кампанії 1561 року. Був противником Люблінської унії між Польщею та Литвою. Втім зрештою поставив свої підпис і печатку під остаточним текстом.
У 1570-х роках навернувся до кальвінізму. 1573 році на елекційному сеймі підтримав кандидатуру Генріха Анжуйського. Помер 1579 року.
Родина
1. Дружина — Олена, донька Юрія Гольшанського, князя дубровицького
Діти:
- Олександр
- Микола (д/н—1599), воєвода мінський, берестейський і вітебський
- Богдан (д/н—1593), каштелян берестейський і смоленський, воєвода мінський
- Богдана (д/н—1550), дружина князя Івана Соломирецького, старости пінського
- Теодора, дружина: 1) Адама Чижа, дворянина господарського; 2) Остафія Воловича, великого канцлера литовського
- Марина, дружина Онікея Корсака, підкоморія полоцького
2.Дружина — Олександра, донька Олександра Ходкевича, воєводи новогрудського
Діти:
- Андрій (1539—1621), воєвода полоцький і смоленський
- Василиса, дружина Якуба П'ясецького, конюшого литовського
- Регіна, дружина Мацея Дембицького, воєводи венденсбкого
- Марина, дружина Миколи Ясинського, писаря великого литовського
Джерела
- Świętosława Orzelskiego bezkrólewia ksiąg ośmioro 1572—1576, Kraków 1917, s. 149
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713