Сарикольська мова

Сарикольська мова  — мова сарикольців, одна з памірських мов. Поширена в Ташкурган-Таджицькому автономному повіті Синьцзян-Уйгурського АР, Китай. Число носіїв — близько 16 000 осіб. У Китаї сарикольська мова офіційно називається «таджицькою» (кит. 塔吉克语 — Tǎjíkèyǔ).

Сарикольська мова
tujik ziv
Поширена в Китай
Носії 16 000 (2000)[1]
Писемність неписемна
Класифікація

Індоєвропейські мови

Індоіранська гілка
Іранська група
східноіранська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Ташкурган-Таджицький автономний повіт
Коди мови
ISO 639-3 srh
SIL srh

Офіційної писемності сарикольська мова не має. Збірники сарикольських текстів та словники, видані в Китаї та СРСР використовують міжнародний фонетичний алфавіт, або алфавіт на основі піньїнь.

Фонетика

  • Вокалізм:

/a/, /e/, /ɛi̯/ (в діалектах/æi̯/або /ai̯/), /ɛu̯/ (в діалектах/æu̯/або /au̯/), /ə/, /i/, /o/ɔ/, /u/, /ɯ/ (в діалектах/ʊ/). У деяких діалектах також трапляються довгі звуки.

  • Консонатизм:

/p/, /b/, /t/, /d/, /k ~ c/, /ɡ ~ ɟ/, /q/, /ts/, /dz/, /tɕ/, /dʑ/, /s/, /z/, /x/, /ɣ/, /f/, /v/, /θ/, /ð/,/χ/, /ʁ/, /ɕ/, /ʑ/, /w/, /j/, /m/, /n, ŋ/, /l/, /r/

Лексика

Незважаючи на те, що лексика сарикольської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць трапляються лише в ній і близькій рушанській та шугнанській, але відсутні у інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авестійська).

Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов[2]
Український переклад Фарсі Таджицька Шугнанська Рушанська Сарикольська Ваханська Пушту Авестійська
синpesær (پسر)pisar (писар)putspucpɯtsputrzojputra
вогоньɒtiʃ (اتش)otaʃ (Оташів)joːtsyucjutsrɯχniɡworâtar
водаɒb (اب)ob (про)xatsxatsxatsjupkobəaiwyô, ap
кисть рукиdæst (دست)dast (даѕт)ðustðostðɯstðastlɑszasta
ступняpɒ (پا)po (по)poː ðpu:ðpeðpuðpɯðpxa, pʂa
зубdændɒn (دندان)dandon (дандон)ðinðʉnðinðonðanðunðɯnðɯkɣɑx, ɣɑʂ?
окоtʃæʃm (چشم)tʃaʃm (Чашма)tsemcamtsemtʂəʐmstərɡachashman
кіньæsb (اسب)asp (асп)voː rdʒ ​​vurdʒvurdʒjaʃɑsaspa
хмараæbr (ابر)abr (абр)abriabrvarmmururiədz?
пшеницяgændom (گندم)gandum (гандум)ʒindamʒindamʒandamɣɯdimɣanəm?
м'ясоɡuʃ t (گوشت)ɡuʃt (гушт)ɡu ːxtɡu ːxtɡɯxtɡuʂtɣwəxa, ɣwəʂa?
багатоbesjɒr (بسيار)bisjor (бісер)bisjoːrghak,fanapɯrtəqiɖer, purapaoiri, paoirîsh, pouru
високийbolænd (بلند)baland (баланди)bilandbilandbɯlandbɯlandlwəɻberezô, berezañt
далекоdur (دور)dur (дур)ðarðarðarðirləredûra, dûrât
хорошийχub (خوب)χub (Хуб)χubbashandtʃardʒbafxə, ʂəvohu
маленькийkutʃik (كوچك))χurd (Хурд)dzulbucikdzɯldzəqlailəɡ, ləʐ?
говоритиgoft (گفت)guft (гуфт)lʉvdluvdlevdxənakwajəlaoj-, mrû-, sangh-
робитиkærd (كرد)kard (кард)tʃi ːdtʃigotʃeiɡtsərakkawəlkar-
бачитиdid (ديد)did (дид)wiːntwuːntwandwinɡwinəmdî-

Примітки

  1. Ethnologue
  2. Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.

Література

  • Пухлини Т.Н. Сарикольська мова: (дослідження та матеріали). — М. : «Наука», ГРВЛ, 1966. — 239 с.
  • Пухлини Т.Н. сарикольсько-російський словник. — М. : «Наука», 1971. — 312 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.