Саруханов Ігор Арменович

Ігор Арменович Саруханов (нар. 6 квітня 1956, Самарканд) радянський і російський поп-рок-співак, композитор та поет. Заслужений артист Росії (1997)[1], член Союзу письменників Росії, член Спілки композиторів Росії[2].

Саруханов Ігор Арменович
Основна інформація
Дата народження 6 квітня 1956(1956-04-06) (65 років)
Місце народження Самарканд, Узбецька РСР, СРСР
Роки активності 1985 — тепер. час
Громадянство Росія і СРСР
Професії композитор, поет, співак
Співацький голос баритон
Жанри попрок, блюз, Софт-рок, Романс і Євродиско
Нагороди
sarukhanov.ru
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Родина

Ігор Саруханов народився 6 квітня 1956 року в Самарканді, має вірменське коріння. Предки по материнській лінії походять з Ґоріса, а предки по батьківській — з Степанакерта. Прадід по батьку був заможною людиною, займався зерном, лісом, обробкою каменю, мав у підпорядкуванні декілька заводів та фабрик. У 1921—1922 роках, під час голоду у Поволжі, він відправляв туди склади зерна зі своїх фабрик. Під час масових репресій, щоб уникнути арешту і розстрілу, він знищив всі документи і відмовився від власного майна.

  • Батько — Армен Ваганович Саруханян (1930—1991), вчений, кандидат технічних наук, викладав у технічному вузі.
  • Мати — Роза Ашотівна Саруханова (1932—1991), викладач російської мови та літератури.
  • Дружина — Тетяна Анатоліївна Саруханова (1975), член Спілки художників Росії.
    • Донька Розалія Ігорівна Саруханова (2015)[3].
    • Донька — Любов Ігорівна Саруханова (2008)[4].
  • Брат — Ваган Арменович Саруханов (1960).
    • Племінник — Олег Ваганович Саруханов.
    • Племінниця — Тетяна Вагановна Саруханова.

Дитинство, юність і рання творчість

Ігор Саруханов народився в Самарканді, але прожив там недовго. Коли йому виповнилося 4 роки, сім'я, у зв'язку з необхідністю захисту батьківській дисертації, переїхала до Москви. Майбутній співак закінчив музичну школу № 1 по класу класичної гітари в Долгопрудному[5]. У дитинстві давав концерти самодіяльності, отримуючи за них гроші, за що директор школи хотів його вигнати. Користувався повагою серед місцевих хуліганів за те, що грав на танцях.

Батьки боялися віддавати сина в армію і влаштували його в Ансамбль пісні і танцю Московського військового округу, де він познайомився зі Стасом Наміним. Незабаром після цього в 1979 році він потрапив до ансамблю «Синій птах», пізніше звідти до групи Стаса Наміна(«Цвєти»), де виступав до 1982 року. У 1982 році Ігор Саруханов разом з іншими незадоволеними членами групи Стаса Наміна Олександром Слізуновим, Володимиром Васильовим та Михайлом Файнзильбергом заснував групу «Коло»(Круг), що проіснувала до 1984 року та була розформована за наказом Міністерства культури СРСР.

Сольна творчість

Сольна кар'єра Ігоря Саруханова почалася в 1985 році в рамках програми Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Москві (на ньому він став володарем першої премії у конкурсі за кращу пісню про Москву — «Московський простір»). У 1986 році вийшов перший диск-гігант співака «Якщо нам по дорозі». З цього моменту він почав активно гастролювати, отримав звання лауреата фестивалю «Братиславська ліра». У 1984 році на фестивалі у Сопоті був відзначений першою премією як автор пісні «Позаду крутий поворот». У 1990 році на пісню Ігоря Саруханова «Barber» був знятий перший професійний відеокліп (режисер Михайло Хлебородов).

Поетична кар'єра

Як поет і композитор працював з Тинісом Мягі, з Сергієм Челобановим, Анне Вескі, гуртом «Комбінація», Олександром Маршалом, Батирханом Шукеновим, з групою «А'Студіо», Олексієм Чумаковим, з групою «Город 312», з Миколою Трубачем та іншими артистами.

Твори

Література

  • 2007 — «Біографія почуттів» — Видавництво «Ігор Саруханов» ISBN 978-5-9901183-1-7

Дискографія

  • Вінілові платівки
    • 1987 — Якщо нам по дорозі
    • 1989 — Зелені очі
    • 1991 — Я хочу побути один
  • CD
    • 1993 — Кращі пісні (збірка)
    • 1994 — Кращі пісні 2 (збірник)
    • 1994 — Навіщо повернулася ти?
    • 1995 — Музика для дискотек
    • 1997 — Скрипка — лисиця[6]
    • 1999 — Це не любов
    • 2001 — Човник, пливи
    • 2002 — Grand Collection (збірник)
    • 2003 — Улюблені песни.ги (збірник)
    • 2004 — Нова колекція (збірник)
    • 2004 — Новий альбом
    • 2004 — Любовний настрій (збірник)
    • 2007 — Біографія почуттів
    • 2010 — Червоні вітрила
    • 2012 — Чорні, білі смуги

Фільмографія

  • 1980 — «Фантазія на тему кохання» співак, музикант ансамблю «Фокус»
  • 1997 — «Новітні пригоди Буратіно» П'єро
  • 2012 — «Шляховики-3»

Примітки

Література

  • Алексеев А. С. Кто есть кто в российской рок-музыке. — М. : АСТ: Астрель: Харвест, 2009. — С. 426, 427. — ISBN 978-5-17-048654-0 (АСТ). — ISBN 978-5-271-24160-4 (Астрель). — ISBN 978-985-16-7343-4 (Харвест). (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.