Сахалінська затока

Сахалінська затока[1] затока Охотського моря між узбережжям Азії на північ від гирла Амуру і північним краєм острова Сахалін. Відкрита в 1639 році експедицією Івана Москвітіна[2].

Сахалінська затока
53°40′32″ пн. ш. 141°32′22″ сх. д.
Частина від Охотське море
Прибережні країни  Росія
Вливаються
  • Pilvod
  • ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2121527
    Сахалінська затока
    Сахалінська затока (Росія)

    У північній частині широка, на південь звужується і переходить в Амурський лиман. Ширина до 160 км[1]. Протокою Невельського з'єднана з Татарським протокою. Затока мілководна, в місці з'єднання з Татарською протокою глибина не перевищує 40 м[3]. Донний осад представлений піщанистими відкладеннями і пелітовими мулами[4].

    Середній вміст ароматичних вуглеводнів АУВ в шельфі затоки в середньому становить 16 мкг/л, в той час як вміст поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) — 62 нг/л [5] . При цьому концентрація зважених АУВ зростає з глибиною [4] .

    Льодовий покрив формується в листопаді, починаючись з утворення припаю[6], і руйнується в червні, хоча в деякі роки зберігається до липня-серпня[7] .

    Величина добових припливів становить 2,3[1] -2,5[8] м.

    В акваторії затоки ведеться промислове рибальство (лососеві, тріска), в східній її частині розташований порт Москальво[1].

    Примітки

    1. Сахалинский залив // Большая советская энциклопедия: [в 49 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. М. : Большая советская энциклопедия, 1955. — С. 154.
    2. Москвитин Иван Юрьевич // Краткая российская энциклопедия / Сост. В. М. Карев. М. : Большая российская энциклопедия, 2003. — С. 585. — ISBN 5-85270-189-0.
    3. Добрецов, В. Б. Проблемы и перспективы освоения месторождений полезных ископаемых арктического шельфа / В. Б. Добрецов, О. Г. Воробьев, А. Н. Маковский; Под общ. ред. Ф. Н. Шушарина. — Северодвинск, 1997. — С. 29. — ISBN 5-7723-0137-3.
    4. Немировская И.А., 2004, с. 161.
    5. Немировская И.А., 2004, с. 158.
    6. Журавлёв, А. В. Шельф Сахалина. М. : Недра, 1975. — С. 58.
    7. Охотское море // Большая советская энциклопедия: [в 49 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. М. : Большая советская энциклопедия, 1955. — С. 472.
    8. Вопросы динамики моря : труды Государственного океанографического института. М. : Гос. науч.-техн. изд-во, 1991. — С. 158.

    Література

    • Немировская, И. А. Углеводороды в океане / Под ред. А. П. Лисицына; [Рос. акад. наук, Ин-т океанологии им. П. П. Ширшова]. М. : Науч. мир, 2004. — 328 с. — ISBN 5-89176-273-0.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.