Саїде Аріфова

Саїде Аріфова (крим. Saide Arif qızı Arifova; 13 лютого 1916, Бахчисарай, Російська імперія 9 серпня 2007, Бахчисарай, АР Крим, Україна) праведниця світу[1][2], кримська татарка, під час радянсько-німецької війни врятувала 88 єврейських вихованців дитячого будинку. Проте ця історія, за словами голови Українського єврейського комітету Едуарда Долінського, не підтверджується Яд Вашем (сам Долінський дотримується антиукраїнських поглядів; з 2014 просував тезу щодо розповсюдженості антисемітських настроїв серед українців)[3][4].

Саїде Аріфова
Народилася 13 лютого 1916(1916-02-13)
Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Померла 9 серпня 2007(2007-08-09) (91 рік)
Сімферополь, Україна

У 1932 домоглася відкриття першого в Бахчисараї дитячого садка та очолила його.

Під час нацистської окупації Криму приховувала національність своїх вихованців, переховувала мешканців дитячого будинку від переслідувань, діставала фальшиві документи і медичні довідки, видаючи єврейських дітей за кримських татар і врятувавши таким чином десятки життів.

Після звільнення Криму разом з іншими кримськими татарами була депортована з півострова до Самаркандської області Узбекистану. Перед виселенням повторно врятувала дітей-євреїв від депортації, надавши НКВД справжні метрики дітей, які доводили, що вони не кримські татари, а євреї.

Повернулась до Криму в часи Перебудови.

Пам'ять

У 2017 до всеукраїнського прокату вийшов повнометражний художній фільм Ахтема Сеїтаблаєва «Чужа молитва», що ґрунтується на історії Саїде Аріфової.

У 2015 в Росії та на території анексованого Криму члени ініціативної групи на чолі з режисером Алімом Акмолла-Челебієвим оголосили про початок роботи над документальним фільмом про Саїде Аріфову під назвою «Вісімдесят вісім молитов матері». Фільм планувалося завершити до 100-річчя С. Аріфової. Автори цього проекту також закликали відгукнутися врятованих нею або їхніх нащадків. Було намічено низку меморіальних заходів: надання імені С. Аріфової дитячому садку «Вишенька» в Бахчисараї, відкриття пам'ятної дошки при вході до нього, видання біографічної книги та ін.[5]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.