Свентокшиські гори

Свентокшиські гори (Гори Святого Хреста) (польською мовою:  Góry Świętokrzyskieфайл) — гірський масив в південно-східній частині центральної Польщі, розміщений на Келецькому плато в Свентокшиському воєводстві. Крім Судетів є одним з найстаріших гірських пасем у Польщі [1]. Гірське пасмо складається з окремих хребтів. Два найвищі шпилі розміщені на гірському хребті Лисогори: гора Лисиця (612 м над рівнем моря) і його найвідоміша гора Лиса гора (593 метри). Разом із Краків-Ченстоховською височиною гори утворюють область, яку називають Малопольська височина (Wyżyna Małopolska).

Свентокшиські гори
Góry Świętokrzyskie
Свентокшиські гори
Свентокшиські гори
Країна Польща
Площа 1684 км2
Найвища точка Лишіца (Łysica)
 - висота 612 м

Площа цих гір 1684 км². Приблизне положення 50°53'N 20°55'E.

Передісторія

Свентокшиські гори є одним з найстаріших гірських ланцюгів в Європі. Вони були сформовані під час каледонського горотворення на межі силурійського і девонського періоду, а потім у період герцинського орогенезу (нижній кам'яновугільний період) і знову під час альпійського орогенезу (третинний період).

Регіон розташовувався колись на південному березі стародавнього суперконтиненту Лавразія. Найстаріші з відомих викопних доказів існування чотириногих мають приблизно 395 млн років, — їхні сліди знайшли в селі Захо́лм'я (пол. Zachełmie; гміна Загнаньськ Свентокшиського воєводства).[2][3] Гори також дали найстаріші докази залишків динозавроморфів (лат. Dinosauromorpha).[4] Були знайдені сліди ранніх двоногих динозаврів, відомих як лат. Sphingopus (вік від 246 млн років тому)[5].

Історія

У ранньому Середньовіччі, Свентокшиські гори були центрами видобутку залізної руди, свинцю і міді. Пізніше вони також були значними при видобутку вапняку і червоного пісковика. В наш час[коли?] у центральній частині гір розташовано Свентокшиський національний парк.

Назву «Гори Святого Хреста» гірський масив отримав через християнську реліквію із сусіднього бенедиктинського монастиря на Лисій Горі — шматочок дерева від хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Бенедиктинський монастир Святого Хреста (Święty Krzyz) був заснований на місці язичницького храму (за легендою, в 1006 році королем Польщі Болеславом Хоробрим, але більшість джерел вказують на XI століття).

Ландшафт і природа
Кам'янисті розсипи на Лисій горі (Gołoborze)
Скельний пісковик на Буковій Горі (пол. Bukowa góra)

Гори вкриті ялицевими і буковими лісами.

Для ландшафту найвищих гір характерні круті схили, глибоко порізані долинами, останці і кам'янисті розсипи валунів[1], скального щебеню скальних порід, утворених внаслідок вивітрювання пізньокембрійських кварцових пісковиків(містять понад 80% діоксиду кремнію SiO2) протягом четвертинного періоду. Назва «ґолобоже» (пол. gołoborze) є регіональною і означає місце «голе», без «бору».

Область Свентокшиських гір є вододілом притоків Вісли.

Біля підніжжя Лисої гори розміщені села Св'ята Катерина, (пол. Święta Katarzyna) і Нова Слуп'я (пол. Nowa Słupia), які є туристичними центрами.

Клімат

Середня річна температура приблизно на 1-2°С нижча, ніж температура у Варшаві і становить 6-7°С. Середня кількість опадів на рік становить від 650 до 900 мм. Найвищі вершини покриті снігом з листопада по квітень. Середня тривалість снігового покриву 50-90 днів на рік. Подібно як у вищих горах, можна спостерігати явище температурної інверсії — температура нагрітих гірських схилів може бути навіть на 5° С вищою, ніж у нижній частині долин, розміщених на десятки метрів нижче.

Вапнякові скелі на вершині гори Мідянка (пол. Miedzianka)

Гірські хребти

Гірський масив складається в основному з морських відкладень, тепер відомі як граувакка, пісковик, присутні сланець і кварцит.

Свентокшиські гори складаються з декількох хребтів, що лежать паралельно один до одноого, витягаючись з заходу на схід. Головна вісь цих хребтів становить близько 70 км у довжину. Розпочинаються вони на заході біля села Добжешова (пол. Dobrzeszów). До їх складу входять від заходу: хребет Добжешовський (пол. Pasmo Dobrzeszowskie), хребет Обленгорський (пол. Pasmo Oblęgorskie), пагорби Тумлінські (пол. Wzgórza Tumlińskie), хребет Масловський (пол. Pasmo Masłowskie) , Лисогори і хребет Єленьовський (пол. Pasmo Jeleniowskie), який закінчується в районі міста Опатова. Вся територія посічена ущелинами річок: Лососна (Łosośna), Бобжа (Bobrza), Любжанка (Lubrzanka) і Слуп'янка (Słupianka). На південь від Лисогор є невеликий хребет Белінський (пол. Pasmo Bielińskie).

Вид на хребти Свентокшиських гір (Лисогори, хребет Масловський)

Примітки
  1. Słownik geograficzno-krajoznawczy Polski, PWN, Warszawa 1998, ISBN 83-01-12677-9, str. 845–846
  2. Dalton, Rex (January 6, 2010). «Discovery pushes back date of first four-legged animal». Nature (journal)
  3. Viegas, Jennifer (January 6, 2010). «Earliest Four-Limbed Animals Left Mud Tracks». Discovery.com .
  4. Viegas, Jennifer (October 5, 2010). «Oldest Evidence for Dinosaurs in Tiny Footprints». Discovery.com.
  5. Fox, Maggie (October 5, 2010). «First dinosaurs walked on little cat feet». Reuters

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.