Свистун південний

Свистун південний[2] (Pachycephala inornata) — вид горобцеподібних птахів родини родини свистунових (Pachycephalidae)[3][4][5]. Ендемік Австралії[6][7].

Південний свистун
?
Свистун південний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Свистунові (Pachycephalidae)
Рід: Свистун (Pachycephala)
Вид: Свистун південний
Pachycephala inornata
Gould, 1841

Ареал поширення південних свистунів
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Pachycephala inornata
Віківиди: Pachycephala inornata
ITIS: 561762
МСОП: 22705437
NCBI: 449358

Опис

Самці південних свистунів важать 29,8-32,5 г, а самички — 23,5-32,2 г. Південні свистуни переважно коричнювато-сірі з рудуватими животами, очі у них червоні, дзьоби чорні, короткі (17–18 мм). У самців горло руде, у самичок горло світло-сіре, навколо очей білі кільця, нижня частина може бути поцяткована темними смужками. Молоді птахи схожі на самичок, за винятком коричневих дзьобів і темно-карих очей[8][9][10][11].

Південні свистуни, що мешкають на вищих широтах мають більші розміри, відповідно до правила Бергмана[12].

Поширення і екологія

Південні свистуни поширені на півдні Австралії. Вони живуть переважно в напівпосушливих чагарникових заростях маллі, а також в акацієвих, евкаліптових, мелалеукових і казуаринових заростях. Вони віддають перевагу місцям. які вигоріли під час пожежі, відновилися, однак не встигли перетворитися в хащі[13].

Поведінка

Південні свистуни харчуються комахами, яких шукає на землі і в підліску, а також плодами і насінням[14]. Гніздо чашоподібне, птахи мажуть використовувати покинуті гнізда стадняків[15][16]. В кладці 2-4, найчастіше 3 яйця. Інкубаційний період триває 15 днів.

Збереження

МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. В штаті Новий Південний Уельс птах вважається вразливим, проводяться заходи з його збереження[17].

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Pachycephala inornata.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 серпня 2021.
  4. pachycephala inornata - Nucleotide - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 3 червня 2021.
  5. Ford, Julian (1 липня 1971). Subspeciation in the Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology 71 (3): 141–142. ISSN 0158-4197. doi:10.1071/MU971140f.
  6. O'Neill, W. J. (1 квітня 1936). Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology 35 (4): 358. ISSN 0158-4197. doi:10.1071/MU935356d.
  7. Michael., Morcombe (1991). Michael Morcombe's birds of Australia.. Book Company in association with Ure Smith. ISBN 1-86309-002-9. OCLC 27621009.
  8. http://www.carterdigital.com.au, Carter Digital-. Gilbert's Whistler | BirdLife Australia. www.birdlife.org.au (англ.). Процитовано 3 червня 2021.
  9. Gilbert's Whistler - profile | NSW Environment, Energy and Science. www.environment.nsw.gov.au. Процитовано 3 червня 2021.
  10. Menkhorst, P., Rogers, D., Clarke, R., Davies, J., Marsack, P., Franklin, K. (2017). The Australian bird guide, Whistlers. Clayton South, VIC: CSIRO Publishing. с. 476–481.
  11. Pizzey, G and Knight, F. (2013). Birds of Australia, Digital edition. Gibbon Multimedia.
  12. Onley, Isabelle R; Gardner, Janet L; Symonds, Matthew R E (5 травня 2020). Spatial and temporal variation in morphology in Australian whistlers and shrike-thrushes: is climate change causing larger appendages?. Biological Journal of the Linnean Society 130 (1): 101–113. ISSN 0024-4066. doi:10.1093/biolinnean/blaa028.
  13. Connell, Jemima; Watson, Simon J.; Taylor, Rick S.; Avitabile, Sarah C.; Clarke, Rohan H.; Bennett, Andrew F.; Clarke, Michael F. (2017). Testing the effects of a century of fires: Requirements for post-fire succession predict the distribution of threatened bird species. У Elith, Jane. Diversity and Distributions (англ.) 23 (9): 1078–1089. doi:10.1111/ddi.12597.
  14. Antos, Mark J.; Bennett, Andrew F. (2005). How important are different types of temperate woodlands for ground-foraging birds?. Wildlife Research (англ.) 32 (6): 557. ISSN 1035-3712. doi:10.1071/WR04118.
  15. Chandler, L. G. (1 січня 1941). A Note on the Gilbert Whistler. Emu - Austral Ornithology 40 (4): 323. ISSN 0158-4197. doi:10.1071/MU940323a.
  16. Hunt, Anthony; Ewin, Peter; Clayton, Mark (2018). An example of a "Twinkling Lights" local extinction event: population dynamics of Gilbert's Whistler at The Charcoal Tank Nature Reserve, New South Wales. Corella 42: 42–49.
  17. Gilbert's Whistler (Pachycephala inornata) | Conservation project | NSW Environment, Energy and Science. www.environment.nsw.gov.au. Процитовано 4 червня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.