Свободний

Місто було засноване в 1912 році, через будівництво Амурської залізниці (Транссибірська магістраль обхідний маршрут, який мав забезпечити залізничне сполучення Європейської частини Росії з Тихоокеанським узбережжям Росії, без перетину Північно-Східного Китаю). Місто спочатку називалося Алексіївськ на честь тодішнього принца Олексія.

У 1917-1922 — один з головних центрів українського національного руху на Амурщині. Після зречення царя Миколи II після Лютневої революції, місто було перейменовано у Свободний. У місті діяли українські політичні організації. З квітня 1917 в місті існувала Свободненська Українська Громада, у 1918-1922 — Свободненська Українська Окружна Рада, товариство «Просвіта», Спілка української молоді (1921), український споживчий кооператив «Хлібороб».

В 1919—1921 у місті діяла українська школа.

Під час лівого антиколчаківського повстання на Далекому Сході взимку 1920 року місто зайняв український повстанський загін під жовто-блакитним прапором, проте нова більшовицька влада також скоро розпочала репресії проти українських організацій[1][2].

У 1921 році у Свободному, який тоді входив до складу Далекосхідної республіки (ДСР), були зібрані корейські партизанські загони для їхнього об'єднання в одну частину та підпорядкування військам ДСР. Частина з цих загонів перейшла на територію Росії після корейських антияпонських повстань 1920 року в Кореї та Маньчжурії; інша частина складалася з місцевих корейців, які брали участь у партизанській війні проти Колчака. У Свободному були зосереджені загони корейських повстанців чисельністю у 4-6 тисяч. Навесні 1921 року більшість з них відмовилася підкорятися нав'язаній їм владі корейських комуністів та військових ДСР, натомість підтримавши Усекорейську національну раду. У червні 1921 року відбулися бої між корейцями та армією ДСР, які закінчилися перемогою останньої[3][4].

В період існування Далекосхідньоі Республіки в місті була створена українська учительська семінарія.

В епоху Сталіна, табір БАМлагу було побудовано у Свободному, з метою забезпечення примусової праці для будівництва БАМу. Табір став одним з найбільших у системі ГУЛАГ, з близько 190,300 засуджених на жовтень 1935. У таборі загинули тисячі політичних і духовних ув'язнених. Пізніше біля міста були розташовані Свободлаг та Амурлаг.

У другій половині ХХ століття біля міста була розміщена 27 Червонознаменна дивізія ракетних військ стратегічного призначення.

Військовий космодром «Свободний» почав діяти у 1996 році на базі 27 дивізії ракетних військ[5]. Його перший керівник стверджував в інтерв'ю, що під час спорудження космодрому ЦРУ намагалося переконати його у тому, що він спілкується з неземними цивілізаціями[5].

У 2007 році були прийняті рішення про розформування «Свободного» та будівництві на його базі цивільного космодрому «Восточний»[6]. Будівництво супроводжувалося корупційними скандалами, були виявлені крадіжки сотень мільйонів рублів[7]. У вересні 2015 року після доставки ракети, яка першою мала стартувати з космодрому, виявилося, що вона за габаритами не підходить до випробувального комплексу[8].

Місто є батьківщиною Леоніда Гайдая.

Згідно з переписом населення 1926 року, у Свободному мешкало 10 245 осіб, в тому числі українці — 16,6 %, росіяни — 74,8 %.

• Гайдай Леонід Іович (1923–1993) — радянський кінорежисер, сценарист, актор українсько-російського походження.
• Замковий Андрій Вікторович (нар. 1987) — російський боксер, олімпійський медаліст.
• Шудря Катерина Петрівна (нар. 1934) — мистецтвознавець, доктор філософських наук.

• Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011