Святовасилівка
Святовасилівка (до 1932 — Рясне, у 1932—2016 — Єлізарове) — селище в Україні, центр Святовасилівської сільської територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області.
селище Святовасилівка | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Солонянський район |
Громада | Святовасилівська сільська громада |
Код КОАТУУ: | 1225083501 |
Облікова картка | Святовасилівка |
Основні дані | |
Засноване | 1928 |
Населення | 966 |
Поштовий індекс | 52433 |
Телефонний код | +380 5669 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°10′47″ пн. ш. 34°33′46″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Найближча залізнична станція | Рясна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52433, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с-ще Святовасилівка, вул. Центральна, 2 |
Карта | |
Святовасилівка | |
Святовасилівка | |
Дворів — 342. Населення — 982 особи.
Географічне положення
Селище Святовасилівка знаходиться між річками Грушівка та Комишувата Сура (6-7 км) за 30 км на північний захід від районного центру Солоного. Село межує з селами Рясне, Чорнопарівка, Шульгівка та Малинівка. Розташоване поблизу залізниці. Має залізничну станцію Рясна, яка розташована між станціями Привільне (селище Надіївка) та Незабудине.
Село ділиться навпіл залізничною колією.
Історія
Село засноване в 1928 році під назвою Рясне. У 1932 році перейменоване на Єлізарове на честь радянського і партійного діяча Марка Тимофійовича Єлізарова, який був у перші пореволюційні роки народним комісаром шляхів сполучення, у 2016 — Святовасилівка.
Населення в 1989 р. становило 980 осіб, в 2001 р. — 966.
Підприємства і заклади
Має заготзерно, макаронну фабрику, вугільний склад та паливну станцію, з якої беруть паливо прилеглі села.
У селі є школа та дитсадок, який свого часу був побудований за сприяння Павла Лазаренка. За часів радянської влади в селі не було церкви, згодом церкву відкрито в приміщенні, що раніше належало пошті.
На території Святовасилівки знаходяться асфальтобетонний і калібрувальний заводи, відділення «Сільгосптехніки», макаронна фабрика.
У восьмирічній школі 28 вчителів навчають 378 учнів. Є клуб з залом на 180 місць, бібліотека, в книжковому фонді якої налічується 12,4 тис. томів.
Є медична амбулаторія, де працюють три лікарі і п'ять спеціалістів з середньою медичною освітою, аптека, дитячий садок, сім магазинів, їдальня, комбінат побутового обслуговування, телеательє, поштове відділення, ощадна каса.
Відомі особистості
У селі жив і похований Інок Іоанн, в миру Василій Швидун.[1]
Пам'ятники
У центрі села встановлено пам'ятник на братській могилі, де поховані 211 радянських воїнів, полеглих під час визволення Святовасилівки від гітлерівських окупантів. Серед них — лейтенант Ж.А.Молдогалієв, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2010.
Література
- Єліза́рове // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.798