Центрально-Міський район (Кривий Ріг)
Центра́льно-Міськи́й райо́н — адміністративний район міста Кривий Ріг на заході міста, в якому зосереджений історичний центр Кривого Рогу.
| Центрально-Міський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |
 Україна | |||
| Місто: | Кривий Ріг | |||
| Утворений: | 1939 | |||
| Населення: | 87 373 | |||
| Площа: | 66,42 км² | |||
| Густота населення: | 1 357 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 47°52′09″ пн. ш. 33°17′57″ сх. д. | |||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, 90-08-12 | |||
| Вебсторінка: | Центрально-Міська райрада | |||
| Голова районної ради: | Нєженцев Сергій Володимирович | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
Географічне розташування
Центрально-Міський район за своїм географічним положенням межує з Широківським та Криворізьким районами Дніпропетровської області та з Металургійним й Інгулецьким районами міста.
Річка Саксагань впадає в Інгулець з півночі. На заході району річка Інгулець перегороджена греблею, що утворює Карачунівське водосховище.
Історія
Район утворений 1939 року.[1] Місто Кривий Ріг виросло з козацького поселення, що входило до складу Інгульської паланки Запорозького Коша. До 1939 року Центрально-Міський район носив назву Єжовський.[2]
Житлові райони і населені пункти
Центр (або Місто), Гданцівка, Чорногорка, Карачуни (Бутівське, Богданівка), Весела Дача, Всебратське, Новогданцівка, Змичка, Карнаватка, Західний, Олександрів Дар (Рахманівка), Рудничне, Валявко. Села Авангард, Степне (знято з обліку у 2009 р.).
Головні вулиці
- Поштовий проспект
- вулиця Свято-Миколаївська
- вулиця Лермонтова
- вулиця Українська
- проспект Миру
- вулиця Петра Калнишевського
- площа Визволення
- вулиця Олександра Поля
- вулиця Каунаська
Визначні об'єкти
- парки Гагаріна, Гданцівський
- стадіон «Спартак»
- театр імені Тараса Шевченка
- Центральний базар
- геологічна пам'ятка природи «Скелі МОДРу»,
- Парк культури і відпочинку ім. Федора Мершавцева
Низка курганів: курган (охоронний № 7808), курганний могильник «Ляхова могила».
Пам'ятники
- Братська могила, в якій поховано п'ять комсомольців-підпільників, розстріляних 17 вересня 1943 р.
- Братська могила, в якій поховано 97 воїнів що загинули при визволенні Кривого Рогу в лютому 1944 р.
- Братська могила радянських воїнів (селище Рудничне)
- Пам'ятний знак на честь 200-річчя Кривого Рогу
- Меморіал пам'яті студентів та викладачів гірничорудного інституту 1941-1945 рр.
- Пам'ятний знак робітникам і службовцям заводу гірничого машинобудування, які загинули у 1941-1945 рр.
Важливі установи
_(cropped).jpg.webp)
- Дитяча міська лікарня
- Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості
- Центрально-Міський районний суд
Релігійні громади
Православні
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці Храм (МП) (вул. Українська 83 у центрі)
- Свято-Миколаївська церква (вул. Свято-Миколаївська 45А у центрі)
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці (МП) (вул. Українська 228 на Карнаватці)
- Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця (МП) (Всебратське-2)
- Церква московського патріархату ікони Божої Матері «Достойно є» (вул. Алмазна 16 на Карачунах)
- Храм Преподобного Іоанна Лествичника (МП) (вул. Тарапакiвська 59А на МОДРі)
Підприємства
- Гданцівський чавуноливарний завод
- цегельний завод
- рудоремонтний завод «Рудор»
- Криворізький міськмолокозавод № 1
- Турбінний завод «Констар»
Транспорт
- трамваї: № 1, 2, 3, 4, 6, 22
- тролейбуси: № 1, 7, 8, 19, 20, 23, 24
- маршрутні таксі: № 75, 201, 203, 205, 211, 214, 217, 240, 266, 279, 286, 287, 293, 295, 298, 300, 300А, 312, 314, 397
- залізничні станції: Кривий Ріг-Західний, Красний Шахтар.
Постаті
- Мельников Анатолій В'ячеславович (1960—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Посилання
- Twitter аккаунт — https://twitter.com/KRCentralCity