Свято-Покровська Подільська церква
Церква Покрови Пресвятої Богородиці[1] — чинна мурована церква в Києві на Подолі, пам'ятка архітектури XVIII століття. Парафія Покрови Пресвятої Богородиці м. Києва належить до Київської єпархії Православної церкви України.
Свято-Покровська Подільська церква | |
---|---|
Назва на честь: | Покрова Пресвятої Богородиці |
| |
50°27′39″ пн. ш. 30°31′08″ сх. д. | |
Тип | церква і православний храм |
Країна | Україна |
Розташування | Київ вул. Покровська, 7 |
Конфесія | Православна церква України |
Єпархія | Київська єпархія ПЦУ |
Архітектурний стиль | українське бароко |
Архітектор | І.Г. Григорович-Барський |
Засновано | 1685 |
Будівництво | 1766 — 1772 |
Настоятель | єпископ Фастівський Володимир (Черпак) |
Сайт | pokrovska.org.ua |
Ідентифікатори й посилання | |
Свято-Покровська Подільська церква (Київ) | |
Свято-Покровська Подільська церква у Вікісховищі |
Розташування
Розташована на території садиби, обмеженої зі сходу вулицею Покровською, з півдня — провулком Академіка Зелінського, а з заходу — вулицею Боричів Тік.
Історія
Збудована на кошти грецького купця Миколи Тарнавіота у 1685 на місці вірменської церкви Різдва Богородиці, яка згоріла у 1651.
Упродовж 1766-1772 на її місці Іван Григорович-Барський спорудив сучасну будівлю — двоповерхову муровану церкву у вигляді тріконха, увінчаного трьома куполами.
У 1811 сталася пожежа, після якої було змінено форма куполів, був також втрачений ліплений декор фасадів.
У 1824 із заходу прибудували теплу церкву святого Івана Воїна.
Дзвіниця, що стоїть окремо, збудована у 1798-1799. Її другий поверх, спочатку дерев'яний, згорів у 1811, в 1831 зроблений мурованим.
У 1920-х церква належала прихильникам Істинно-православна церква.
На початку 1930-х церкву закрито радянською владою.
У 1941, під час німецької окупації, богослужіння у церкві відновили.
Церква відреставрована у 1953-1954. У 1958 знову закрито.
У 1971 відреставрована дзвіниця.
15 квітня 1990 в церкві провели Великодню службу священнослужителі УАПЦ.
У 1991 церква передана УАПЦ, і фактично стала катедральним собором. У церкві проводили богослужіння патріархи Мстислав (Скрипник) та Володимир (Романюк).
Архітектура
Архітектурний ансамбль Покровської церкви складають:
- Покровська церква (XVIII ст.)
- Двоповерхова прибудова, облаштована з західного фасаду на початку XIX ст.
- Дзвіниця (друга половина XVIII ст.)
Із заходу і частково з півночі двір огороджений цегляним парканом з воротами, з півночі та зі сходу по вулиці Покровській — металевими ґратами на ажурній цегляній парапетній стіні. В центрі знаходиться цегляна аркада з ворітьми і хвіртками.
Свiтлини
- Церква з вулиці Покровської
- Церква з вулиці Боричів Тік
- Дзвіниця
- Всередині церкви
За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у 1766—1772 рр. в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
Сповідні розписи, метричні книги і клірові відомості церкви (з 1737 по 1918 рік) зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ (ЦДІАК України)[1].
Примітки
- Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Покровська) на Подолі у м. Києві // Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів, ЦДІАК України
Джерела
- Толочко Л. І. Подільські храми Києва / Л. І. Толочко, М. Г. Дегтярьов. — К. : Техніка, 2003. — 176 с. : іл. — (Нац. святині України). — ISBN 966-575-036-4.
- Про історію церкви