Свєтін Михайло Семенович

Свєтін Михайло Семенович
Ім'я при народженні	Міша Соломонович Гольцман
Народився	11 грудня 1929; Київ, Українська СРР, СРСР
Помер	30 серпня 2015 (85 років); Гатчина, Ленінградська область, Росія; інсульт;
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Національність	єврей
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (1958)
Роки діяльності	1958 — 2015
IMDb	nm0841242
	Нагороди та премії
	Народний артист Росії Народний артист Росії (1996)

Миха́йло Семе́нович Свє́тін (при народженні Міша Соломонович Гольцман[1], 11 грудня 1929(19291211), Київ — 30 серпня 2015, Гатчина) — російський актор, народний артист Росії (1996).

Як розповідав артист у своїх інтерв'ю (наприклад, журналу «Інтерв'ю»), своє справжнє прізвище йому довелося змінити в процесі трудової діяльності в кіно і театрі з незалежних від нього причин; основою псевдоніма послужило ім'я його дочки Світлани. Офіційно змінив паспорт на нове прізвище 1983 року.

Біографія

Народився в Києві, був першою дитиною в родині. Батько, Соломон Михайлович Гольцман, працював чорноробом на Київській кінофабриці, мати, Ганна Петрівна, була домогосподинею. До війни сім'я проживала за адресою: вул. Басейна, 3, кв. 37[1]. Закінчив Київське музичне училище.

В 1964—1970 роках працював у Київському театрі музичної комедії.

У 1970-му почав роботу в Малому драматичному театрі в Ленінграді. З 1980 року був актором ленінградського Театру комедії імені Н. П. Акімова.

Кінокар'єра Светіна почалася в 1973 році з ролі у фільмі «Не мине й року». Серед найвідоміших робіт Светіна в кіно — ролі у фільмах «Афоня», «Не може бути!», «Дванадцять стільців», «Чародії» та багатьох інших.

У 1987 році Свєтін був удостоєний звання Заслуженого артиста РРФСР, в 1996 році став Народним артистом Росії. У 2009 році Свєтін отримав орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня.

Знявся в українських фільмах: «Ні пуху, ні пера!» (1974), «Капітан Крокус і Таємниця маленьких змовників» (1991), «Золоте курча» (1993, «Зефір у шоколаді» (1994, «Об'єкт Джей» (1995), «День переможених» (2009), «Правдива історія про Червоні вітрила» (2010) та інших.

У серпні 2015 потрапив у лікарню із попереднім діагнозом «інсульт»[2]. Помер вранці 30 серпня, в реанімації Гатчинської центральної районної лікарні.

Сім'я

Брат - Гольцман Леонід Соломонович (рік народження 1937), український і ізраїльський гобоїст, концертмейстер і музичний педагог[3].
Дружина (з 1959 року) - Броніслава Костянтинівна Проскурніна (рік народження 1941), актриса Санкт-Петербурзького Малого театру.
- Дочка - Світлана (рік народження 1965), одружена з програмістом, проживає в США (Нью-Джерсі).
  - Онуки - Анна, Олександра.

Гримерна в Театрі Комедії, посмертно закріплена за Михайлом Свєтіним

Фільмографія

«Ні пуху, ні пера!» (1974, епіз.)
«Не болить голова у дятла» (1974)
«Афоня» (1975)
«Не може бути!» (1975)
«12 стільців» (1976)
«Дарунок долі» (1977, епіз.)
«Сумка інкасатора» (1977)
«Безіменна зірка» (1978)
«Напередодні прем'єри» (1978, епіз.)
«Скарбничка» (1980, т/ф, 2 а)
«Тільки у мюзик-холі» (1980, т/ф)
«Жінки жартують серйозно» (1980, вчитель хімії)
«Життя і пригоди чотирьох друзів» (1980-1981, т/с)
«Будьте моїм чоловіком» (1981)
«Інспектор Лосєв» (1982, т/ф, 3 с)
«Чародії» (1982, т/ф, 2 а)
«Трест, що луснув» (1983, т/ф, 3 а)
«Людина з бульвару Капуцинів» (1987, аптекар)
«Голий» (1987)
«Кримінальний талант» (1988, т/ф, 2 а)
«Світла особистість» (1988)
«Приватний детектив, або Операція «Кооперація»» (1989, викрадений кооператор)
«І чорт з нами!» (1991)
«Капітан Крокус і Таємниця маленьких змовників» (1991, Тіті Ктифф)
«Якось в Одесі, або Як виїхати з СРСР» (1991)
«Фанданго для мавпочки» (1992)
«Сорочка зі стьожкою» (1992, короткометражний)
«Дитина до листопада» (1992)
«Євреї, будьмо!» (1992)
«Золоте курча» (1993, сич)
«Тарганячі перегони» (1993, боцман)
«Зефір у шоколаді» (1994)
«Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994)
«Об'єкт Джей» (1995, т/ф)
«Авантюра» (1995)
«Час печалі ще не прийшов» (1995)
«День переможених» (2009, сільський лікар)
«Правдива історія про Червоні вітрила» (2010)

Примітки

Запис про народження 11 грудня 1929 року Міши Соломоновича Гольцмана // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1654. Оп. 1. Спр. 657 (Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС міста Києва за 01.01.1930 — 15.04.1930), Арк. 4-4зв.
Радянському актору Свєтіну провели успішну операцію на серці
Бахарєва, Таїсія. (4 вересня 2015). Дмитро Гордон: «Свєтін дозволяв собі вчити Райкіна, як слід виходити на сцену і грати». «Факты и комментарии». Процитовано 2015-9-10.

Література

Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 678;(рос.)
Симоновская В. Михаил Светин. — М., 1989;(рос.)
Кинословарь. Т. 3. — СПб., 2001. — С. 82—83.(рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[РАГС-1] Запис про народження 11 грудня 1929 року Міши Соломоновича Гольцмана // Державний архів міста Києва. Ф. Р-1654. Оп. 1. Спр. 657 (Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС міста Києва за 01.01.1930 — 15.04.1930), Арк. 4-4зв.

[2] Радянському актору Свєтіну провели успішну операцію на серці

[3] Бахарєва, Таїсія. (4 вересня 2015). Дмитро Гордон: «Свєтін дозволяв собі вчити Райкіна, як слід виходити на сцену і грати». «Факты и комментарии». Процитовано 2015-9-10.