Світлик Богдана-Марія Юліанівна

Народилася 24 квітня 1918 року в Перемишлі, у двадцятих роках з батьками переїхала до Львова, вчилася в гімназії сестер василіянок, жіночій гімназії, після якої 1936 вступила на факультет класичної філології Львівського університету.

За активну підпільну діяльність в ОУН навесні 1939 року була арештована польською поліцією, засуджена й ув'язнена в тюрмі «Бригідки». Там ділили з нею долю по тій же справі Люба Шевчик і Надія Курнатович. Звільнена з тюрми у вересні 1939 року, вона продовжує підпільну роботу, але вже в інших умовах.

У лавах ОУН та УПА активно діє як член підпільних редакцій «Смолоскип», «Ідея і Чин», різних видань осередку пропаганди ОУН і бюро інформації УГВР. У підпіллі Світлик користувалася псевдонімом «Ясна Світлана», а в літературних творах «Марійка Дмитренко». Від 1945 року була дописувачкою головного журналу УПА «Повстанець».[2]

Наприкінці 1944 — на початку 1945 рр. виступила зв'язковою при спробі налагодити мирні переговори між представниками Проводу ОУН і радянською владою. «Світлану» відправив «зондувати ґрунт» керівник розвідувально-інформаційного відділу референтури СБ проводу ОУН в Західній Україні «Мікушка» (Григорій Пришляк).[3] У свою чергу, останнього до цього спонукали зверхники — члени Проводу ОУН(б) Яків Бусол («Галина») і Дмитро Маївський («Тарас»), прямі представники керівництва ОУН і УПА на чолі з Романом Шухевичем.[4][5][6][7]

Її чоловік, Зенон Литвинко, родом зі Стрия, закінчив гімназію в Рогатині, брав участь у підпільній роботі, вчився в лісничій академії, вступив у ряди дивізії «Галичина» і, правдоподібно, безвісти загинув у боях під Бродами.

У грудні 1941 року народила сина Андрія, та боячись переслідування родини, їде в Жидачів, передає сина на виховання своїй матері, яка усиновила його і дала інше прізвище.

29 грудня 1948 року загинула у бою з енкаведистами поблизу села Либохори.

Під псевдонімом «Марія Дмитренко»:

• опововідання «Михайлик» — оповідання на повстанську тематику. Про сільського хлопчика Михайлика, що боровся проти більшовицького окупанта в лавах УПА.[8][9][10]
• оповідання «Учителька» — оповідання про молоду вчительку зі Сходу, яка, опинившись в західноукраїнському селі, змогла зрозуміти справжню суть і долучитися до повстанського руху.[11][12][13]

• стаття «Нехай вічна буде слава, що през шаблі маєм права…».[2]

• оповідання «Семпер Фіделіс»[14][15]
• новела «Героїка».[16]
• оповідання «Підслухане і підглянене»[17]
• оповідання «Під бузиною».[18]

Під пседонімом «Богдан Калина» відома, як авторка націоналістичної літератури[19]:

• «Господар»
• «Увирвана нитка»
• оповідання «Хам» — оповідання з повстанського життя про більшовиків які боролися з українським підпіллям на Станіславщині.[20]
• «Друг Карпо».

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/47 від 5.12.1947 р. співробітниця Головного осередку пропаганди при проводі ОУН Богдана Світлик — «Дмитренко» нагороджена Бронзовим хрестом заслуги УПА.[21]

На честь воячки названо пластовий курінь УПЮ число 50 імені Богдани Світлик, станиця Львів.[22]

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Лицарі ОУН та УПА

• СВІТЛИК-Богдана-Марія-Юліанівна. Портрет
• Наші герої — Богданна-Марія Світлик