Себастьян Бурдон

Себастья́н Бурдо́н (фр. Sébastien Bourdon; нар.2 лютого 1616, Монпельє — пом.8 травня 1671, Париж) — художник з Франції 17 століття. Малював релігійні, історичні і міфологічні картини, портрети, пейзажі, створював гравюри.

Себастьян Бурдон
Sébastien Bourdon
Себастьян Бурдон, гравюра 1733 р.
При народженні Sébastien Bourdon
Народження 2 лютого 1616(1616-02-02)
Монпельє
Смерть 8 травня 1671(1671-05-08) (55 років)
  Париж
Національність  Франція
Країна Франція
Релігія протестантизм
Жанр біблійні і жанрові картини, портрети, пейзажі.
Навчання Париж, Рим
Діяльність художник, гравер, art theorist
Напрямок бароко , реалізм
Роки творчості 1630 — 1670
Покровитель Христина Шведська
Вплив Ніколя Пуссен
Відомі учні Theodor van der Schuerd
Член Королівська академія живопису і скульптури
Твори The Mystic Marriage of St Catherined, Queen Christinad і Johan Leijoncrona (dead 1687), court curator, married to Barbara Dorotea Crumbygeld
Родичі Louis du Guernierd
 Себастьян Бурдон у Вікісховищі

Походження

Мав просте ремісниче походження. Батько, Марен Бурдон, був провінційним художником і майстром виготовлення вітражів. Дід з боку матері був ювеліром. Родина мешкала на півдні католицької Франції, де були сильні позиції протестантів. Тому і хлопець отримав виховання в дусі гугенотів (протестантів) Франції. Ймовірно, ця обставина відіграла не останню роль при запрошенні Себастьяна у Стокгольм до королівського двору протестантської Швеції в майбутньому.

Юнацькі пошуки

Серед перших вчителів Себастьяна — художник Бертелемі. Аби забезпечити собі матеріальні статки, спершу подався у військові в місті Тулуза. Але військова служба не привабила і йому вдалося звільнитися. Він мріяв про художню атмосферу Риму, хоча добре знав про вороже ставлення католицького центру до гугенотів і протестантів взагалі.

Італійський період Бурдона

Мрія здійснилася, і 1634 року Бурдон дістався Риму. Іноземні майстри в Римі гуртувались за національним походженням та віросповідуванням. Не дивно, що молодий Бурдон познайомився з лотарінгцем на ім'я Клод Лоррен і користувався його порадами. За талантом і місцем в мистецтві серед французів Риму головував Ніколя Пуссен. І впливи художньої манери Пуссена довго відчуватимуться в картинах Бурдона. Від майстрів Голландії Бурдон отримає цікавість до побутового жанру і пейзажів, які неохоче створювали художники-італійці, бо вважали їх непрестижними.

До римського періоду творчості Бурдона належить незвична « Піч для випалення вапна в Римі» (1635-36 рр.) Від неї шлях до рідкісного пейзажу початку 19 століття « Піч для випалення вапна» Теодора Жеріко.

Лайка з французьким психопатом-офіцером закінчилася погрозою доносу на протестантські симпатії Бурдона. Уникаючи загрози своєму життю, Бурдон вимушено полишив Рим, що вогнем, мечем і насиллям карав прибічників протестантизму скрізь, куди діставала кривава рука інквізиції. На шляху до Парижу, Бурдон зупинився в Венеції, яка обмежено визнавала владу папи римського. Поверненню у Францію допомагав патрон художника — багатій Есселен.

Знову в Парижі

Завдяки патрону Есселену, Бурдон познайомився в Парижі з напіввельможним Симоном Вуе, який теж працював в Римі. Але яка різниця між холодними алегоріями Симона Вуе і «Жебраками», «Солдатами в таборі циган» чи "Гравцями в трік-трак " Себастьяна Бурдона. Не полишив він і своїх протестантських поглядів. В колі його знайомих художник-гугенот Луї Гуйм'єр, з сестрою якого Себастьян бере шлюб. Родина матиме сина і дочку.

Протестантська Швеція
Себастьян Бурдон. «Кінний портрет королеви Христини». 1653 рік. Національний музей Прадо, Мадрид .

Могутній і підступний кардинал Рішельє робив усе, аби придушити гугенотів у Франції і всіляко підтримував їх же за межами країни, якщо це збігалося з його намірами, адже був прибічником подвійних, потрійних стандартів в зовнішній політиці. Тому в Парижі від гугенотів відсахнулися вкотре. Серед ізгоїв опинився і Себастьян Бурдон. Саме в цей час він і отримав запрошення до Стокгольму, в протестантську Швецію. З 1652 року він в Стокгольмі. Королева шведів Христина прихильна до майстра з Парижу, що пройшов художню школу в самому Римі. Він стає придворним художником. В цей період виникає декілька портретів самої королеви, офіцерів, вельмож, короля Карла Х Густава.

В творчому доробку художника виник і кінний портрет Королеви Христини. Менш віртуозний, ніж кінні портрети Рубенса чи Веласкеса, кінний портрет Бурдона покажчик його сміливості і бажання розширити репертуар власних художніх можливостей. Королева вимушено зреклася престолу і, шануючи цей портрет, подарувала його королівській родині Іспанії.

Останні роки життя

В Парижі не забули Бурдона, що зробив блискучу, хоча й недовгу, кар'єру при королівському дворі тодішньої супердержави Швеції. 1654 року він повертається в Париж. Володарі до нього прихильні і в 1655 році надають посаду ректора Королівської Академії мистецтв.

У 1658 році помирає його перша дружина і художник вдруге бере шлюб з дочкою купця.

Художник помер в Парижі навесні 1671 року і був похований в передмісті столиці Сен-Жермен.

Історичні картини Бурдона

Портрети пензля Бурдона
  • Королева Христина Шведська
  • Карл Х Густав
  • Подруга королеви Христини - Ебба Спарре.

Жанрові твори
  • Себастьян Бурдон. « Піч для випалення вапна в Римі», Стара пінакотека, Мюнхен
  • Себастьян Бурдон. «Жебраки», Лувр, Париж
  • Себастьян Бурдон. «Жертвоприношення Ноя», Музей красних мистецтв, Аррас
  • Себастьян Бурдон. «Циганський табір», Музей Фабр, Монпельє, Франція

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.