Севастіян Сабол

о. Севастія́н Са́бол (у світі Степа́н Миха́йлович Са́бол, псевдонім Зоресла́в (7 грудня 1909, Пряшів — 20 лютого 2003, Воррен[2]) — український церковний та громадський діяч, священник УГКЦ, чернець василіянин, доктор наук, капелан, письменник i вчений-теолог Карпатської України та Пряшівщини.

о. Севастіян Сабол, ЧСВВ
Псевдо Zoreslav[1]
Народився 7 грудня 1909(1909-12-07)
Пряшів,  Австро-Угорщина
Помер 20 лютого 2003(2003-02-20) (93 роки)
Воррен,  США
Діяльність священик УГКЦ, теолог
Відомий завдяки поет
Alma mater Папський Григоріанський університет
Посада професор Ужгородської богословської семінарії
Конфесія УГКЦ
Батько Михайло
Мати Марія
Лист чехословацького протоігумена С. Сабола, ЧСВВ, із р. 1948
Підпис і печатка С. Сабола, ЧСВВ, як генерального делегата Чехословацькой делегатури Василіян із р. 1947

Життєпис

Севастіян Сабол народився 7 грудня 1909 року в Пряшеві. Мати — словачка римо-католицького сповідання; батько — словацькомовний русин, греко-католик.

У монахи Севастіян постригся на Чернечій горі в Мукачеві 1924 року. У 1926—1927 роках проходив схоластичні студії з гуманістики в монастирі св. Миколая у Крехові, де він відвідував кількаразові восьмиденні реколекції у о. Теодосія Тита Галущинського[3]. Наступні два роки Сабол навчається у Лаврові біля Самбора і ще два роки у Добромилі, де вивчав риторику та філософію.

Вищу теологічну освіту здобув у Римі в 1931–1934 роках.

Після висвячення став професором теології в богословській семінарії в Ужгороді та редактором журналів «Благовісник» та «Місіонер».

Видав дві поетичні збірки — «Зі серцем у руках» (1933 р.) та «Сонце й блакить» (1936 р.).

У 1938–1939 роках був капеланом (священником) Карпатської Січі в Хусті. Один із керівних членів Товариства Українських Письменників і Журналістів. В березні 1939 року угорська влада депортувала його з Закарпатського губернаторства в Словацьку республіку, де він заснував 4 українські монастирі і став провінціальним настоятелем василіян у Словацькій республіці.

о. Севастіян Сабол, ЧСВВ ‒ малюнок на дереві

Після закінчення німецько-радянської війни (1945) заочно був засуджений на довічне ув'язнення. У 1949 році, уникаючи репресій комуністичної влади, нелегально емігрував у Рим, де в Папському Григоріянському університеті за дисертацію про Мелетія Смотрицького здобув звання доктора теології.

На початку 1950-х років переселився у США, де видав третю поетичну збірку «З ранніх весен» (1963 р.), а також декілька науково-популярних книжок. Найвизначнішими з них є «Католицтво і православ'я» (1955 р.), «Від Угорської Русі до Карпатської України» (1956 р.) та «Голгота Греко-католицької церкви в Чехословаччині» (1978 р.).

Помер 20 лютого 2003 року в місті Воррен, штат Мічиган, США. Похований на українському католицькому цвинтарі Святого Духа у Кампбелл-Голл (Гемптонбурґ, округ Оранж, штат Нью-Йорк).

Вшанування пам'яті

У жовтні 2009 року Закарпатською організацією Національної спілки письменників України та народним депутатом України, письменником та меценатом Станіславом Аржевітіним для вшанування та збереження пам'яті про Севастіяна Сабола (Зореслава) заснована всеукраїнська літературна премія імені Зореслава.

Джерела
  • Поети Закарпаття. Антологія закарпатоукраїнської поезії (XVI ст. — 1945 р.). — Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво в Братиславі. Відділ української літератури в Пряшеві, 1965. — 660 с.
  • Бабота Л. Зореслав і католицький модернізм (Примітки до творчості українського поета і словацької літературної групи) // Дукля. — 1999. — № 5-6. — С. 38-42.
  • Голомб Л. Лірика Зореслава в літературному контексті епохи // Українська поезія Закарпаття XX століття: Науковий збірник / Упоряд. В. В. Барчан. — Ужгород: Ліра, 2004. — С. 99-124.
  • Кравців Б. Поетичний світ Зореслава // Зореслав. З ранніх весен. — Нью-Йорк: Накладом «Карпатського Союзу», 1963. — С. 5-11.
  • Мишанич О. В. Зореслав // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. –Т. 2. — С. 277—278.
  • Ребрик Н. Люби своє: Літературознавчі статті. — Ужгород: Ґражда, 2006. — 132 с. — С. 28-43.
  • Ребрик Н. Література народовецтва і Чину на українському Підкарпатті в першій половині ХХ століття. — Ужгород: Ґражда, 2007. — 220 с. — С. 135—159.
  • Ребрик Н. Люби своє: Апологія Чину. Літературознавчі статті. — Ужгород: Ґражда, 2011. — 552 с. — С. 104—181.
  • о. Сабол Степан-Севастіян, ЧСВВ, Зореслав. Бог і Україна: Поезія / Передмова Наталії Ребрик. — Ужгород: Ґражда, 2009. — 240 с.
  • о. Сабол Степан-Севастіян, ЧСВВ, Зореслав. Католицтво і православіє / Передмова Наталії Ребрик. — Ужгород: Ґражда, 2009. — 448 с.
  • Федака Д. Співець зір, блакитних ескадр Карпатської України та сонячної усміхненості Христа //"Криваві тіні Кремлю: літературна творчість репресованих закарпатців. — Ужгород: Закарпаття, 2006. — С. 155—160.
  • Ференц Н. Поетика лірики Зореслава // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. — Ужгород, 2002. — Вип.5. –С. 179—184.
  • Хемій М. Філософський дуалізм збірки Зореслава «Зі серцем у руках» // Вісниківство: Літературна традиція та ідеї. Науковий збірник. — Вип. 2. — Дрогобич: Посвіт, 2012. — С. 287—294.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Помер найстарший василіянин обох Америк // Місіонар, березень 2003. — С. 95.
  3. Catalogus Ordinis S. Basilii Magni. Ineunte Anno. MCMXXVII. — Zovkva: Typographia PP. Basilianorum, 1927. — P. 12.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.