Громадянська платформа

Установчий з'їзд партії «Громадянська платформа» відбувся 24 січня 2001 року у Ґданську, у ньому взяли участь близько 4 тисяч делегатів. Лідерами новоствореної сили стали маршал (голова) Сейму Мацей Плажинський, один з лідерів «Унії Свободи» Дональд Туск і правоцентристський політик Анджей Олеховський, який поступився Александру Квасневському на президентських виборах 2000 року. Партія мала стати правоцентристським опонентом соціал-демократичного Союзу демократичної лівиці (SLD), який був найпопулярнішою політичною силою в Польщі на зламі 1990—2000-х років.

На виборах до сейму у вересні 2001 року блок партій ПО, "Виборча акція «Солідарність», «Унія Свободи», «Право і справедливість», «Рух відбудови Польщі» та низки інших посів друге місце (12,7 % голосів), значно поступившись лівоцентристському СЛД (41,04 %). Після створення цією силою більшості та уряду «Громадянська платформа» була в опозиції. 5 березня 2002 року окружний суд Варшави офіційно зареєстрував партію «Громадянська платформа Республіки Польщі» (пол. Platforma Obywatelska Rzeczypospolitej Polskiej), головою став Мацей Плажинський[1].

На місцевих виборах до сеймів воєводств, повітів і ґмін у жовтні 2002 року коаліція ПО і ПіС здобула у воєводствах 16,02 % (друге місце) і 97 мандатів у сеймах воєводств (189 мандатів здобула керівна СЛД, 101 — Самооборона Республіки Польща, 92 — Ліга польських сімей). Коаліція виграла вибори до сеймів двох південно-східних воєводств — Мазовецького та Підкарпатського.

2003 року змінився керівник партії — Мацей Плажинський вийшов із «Громадянської платформи», а новим головою став Дональд Туск. ГП виступала за вступ Польщі до Європейського Союзу, який відбувся 1 травня 2004 року. У червні 2004 року на виборах до Європарламенту «Громадянська платформа» отримала 24,10 % голосів виборців[2], посівши перше місце в Польщі. Це дозволило партії делегувати 15 депутатів (з 54 усіх польських) до Європейського парламенту.

На парламентських виборах 2005 року партія здобула 24,14 %, поступившись Праву і справедливості (26,99 %) і перебувала в опозиції до коаліції партій Право і справедливість, Самооборона та Ліга польських родин.

За результатами позачергових парламентських виборів у 2007 році партія здобула перше місце (41,51 % голосів, 209 мандатів у 460-особовому Сеймі) і утворила панівну коаліцію з Польською селянською партією (8,91 %, 31 мандат). Ця коаліція збереглася також після парламентських виборів 2011 року.

2010 року кандидат від Платформи Броніслав Коморовський був обраний президентом Польщі.

• Офіційна сторінка (пол.)