Гетеронормативність

Людей з інтерсексуальними ознаками (тобто з ознаками обох статей) з народження примушують до вибору одної певної статі. У більшості випадків відразу після народження хірургічним шляхом проводиться корекція, яка призводить тіло у відповідність з обраною статтю. Далі людина з народження виховується відповідно до цієї статі. Якщо все-таки інтерсексуальність не зникає відразу після народження або в ранньому дитинстві, то, вирісши, людина повинна вибрати одну зі статей. Зберегти обидві статі не представляється можливим, виходячи з чисто організаційних моментів (необхідність вказувати стать в документах, відвідування туалету тощо).

Відхилення гомосексуальнних людей від «стандартної» гетеронормативної моделі призводить до того, що геїв часто не вважають за «справжніх» чоловіків, приписуючи їм надмірну фемінність. З іншого боку, лесбійкам приписують надмірну маскулінність. Іншим поширеним стереотипом, породженим гетеронормативним суспільством, є виділення в гомосексуальних парах (як чоловічих, так і жіночих) партнерів чи партнерок «активних» (= чоловіків) і «пасивних» (= жінок). У деяких випадках це доходить до того, що «пасивним» геям і «активним» лесбійкам рекомендують проводити операцію з корекції статі, щоб вони зі своїми партнерами/партнерками могли утворити «стандартну» гетеронормативну пару. У деяких країнах (наприклад, в Ірані) корекція статі залишається і донині єдиним способом для гея уникнути суворого кримінального покарання за «мужолозтво»[1].

Трансгендерність патологізується в гетеронормативному суспільстві. Один зі способів адаптації трансгендерних людей до гетеронормативного суспільства — транссексуальність. Якщо такий метод прийнятний для суспільства, трансгендерним людям дозволяється змінити стать на протилежну, щоб відповідати «стандартній» гетеронормативній моделі.