Семен-Фрідріх Пронський

Семен-Фрідріх Пронський (? — 1555, Вільно) — князь з роду Пронських, військовий і державний діяч Великого князівства Литовського. Староста житомирський (1538—1539), брацлавський і вінницький (1540—1541), чорнобильський державця (1549—1555), воєвода київський (1544—1555). Першим з роду Пронських перейшов у католицизм.

Семен-Фрідріх Пронський
 
Смерть: 1555
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Поховання: Вільнюс
Країна: Велике князівство Литовське
Релігія: Католицька церква
Рід: Пронські
Батько: Гліб Юрійович Пронськийd
Шлюб: Феодора Богушівнаd
Діти: Олександр (Фридерик) Семенович Пронський

Життєпис

Походив з рязанських князів, що правили у Пронському князівстві. Внук князя Юрія Федоровича, який 1479 року отримав від Казимира Ягайловича привілей на село Каменойти та осів у Великому князівстві Литовському. Батько Семена, Гліб Юрійович (?—1513), був намісником остринським у 1501 р., бобруйським 1504 р. та мейшагольським від 1508, загинув у битві з татарами під Мінськом 1513 року. Мати князя була дочкою віленського та троцького тіуна Підбийп'яти (пол. Podbipięta), після смерти батька — дружиною Андрія Чижевича.

При народжені хрещений за православним обрядом. Мав брата Андрія (помер бездітним у 1556—1557 році), разом з яким згаданий у майнових справах 1533 року зі зведеними братами Чижевичами. У 1538—1539 роках був справцею житомирським, провадив зміцнення замку в місті. У 1539 році став старостою брацлавським і вінницьким. Суперечки з брацлавськими зем'янами в березні 1541 року переросли у відвертий бунт проти старости: вбили його намісника (заступника), втопили висланого королевою Боною митника, сам Семен-Фрідріх заховався в замку. Допомогу отримав від барського старости Бернарда Претвича[1].

28 березня 1541 року Микола Сенявський повідомляв, що повстанці відрізали його від провіанту, вимагають звільнити замок, погрожуючи його спалити. Після втручання короля в листопаді старостою став Юрій Войцехович Насиловський, який мав бути на цій посаді до закінчення суперечки. У 1544 році Семен-Фрідріх став київським воєводою. За його ініціативи та сприяння для кращої оборони від татар 1548 року звели чорнобильський замок, а близько 1550 року — білоцерківський. 1549 року став державцем чорнобильським. Разом з Павлом Оранським був посланий королем Сигізмундом ІІ Августом до Києво-Печерської лаври через прохання монахів повернути їм давні привілеї, надані королем Сигізмундом І Старим. Брав участь в опрацюванні затвердженого королем 15 серпня 1551 року нового регламенту (регуляміну) монастиря.

Завдяки одруженню став власником маєтностей на Волині, зокрема Жукова з Біловим, Нового Ставу, Гуменників, Берестечка та Ярославичів з прилеглими селами (підтвердження в 1547 році). У 1546 році князі Пронські отримали привілей на заснування міста в Берестечку.

За деякими даними, один з предків гетьмана Івана Мазепи був його служебником.[2]

Похований у костелі бернардинів у Вільні.

Сім'я

Дружина — Федора (Теодора), дочка Богуша Михайла Боговитиновича; після шлюбу перейшов на римо-католицький обряд і взяв ім'я Фрідріх (Фридерик). Вдова після його смерти вийшла за ґнєзненського каштеляна Анджея Тшебуховського, по смерти цього чоловіка (1563) — за підкоморія хелминського Міхала Дзялиньского. Діти:

Примітки
  1. Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563) // Polski Słownik Biograficzny…, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 434. (пол.)
  2. Іван Мазепа до гетьманства.

Джерела
  • Kowalska H. Proński Semen, później Fryderyk kniaź (zm. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 118. — S. 509. (пол.)

Посилання
Попередник
Андрій Немирович (Немирич)		 Воєвода київський
1544-1555		 Наступник
Григорій Ходкевич
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.