Сем Нілл

Після непомітних робіт у новозеландському кіно як режисера і актора, Ніл отримав свою першу головну роль в новозеландському фільмі «Сплячі пси» 1977 рік. Далі він знявся в австралійському фільмі «Моя блискуча кар'єра» (1979), де зіграв у парі з Джуді Девіс. Стрічка отримала безліч призів і стала класикою місцевого кінематографа. У 1981 році він зіграв головну роль Дем'єна Торна в голлівудському блокбастері «Ознака 3: Останнє зіткнення». Наприкінці 1970-х наставником Ніла був відомий британський актор Джеймс Мейсон.

Після того, як Роджер Мур знявся у своєму останньому фільмі про Джеймса Бонда в 1985 році, Ніл розглядався як його заміна в черговій серії «бондіани», «До потемніння в очах». На пробах він багатьом сподобався, в тому числі і режисерові Джону Глену, однак продюсер Кубу Броколі віддав перевагу Тімоті Далтону. На початку 1980-х Ніл здобув популярність у Британії завдяки ролям в декількох драмах, зокрема"Айвенго", і провідною роллю в серіалі «Рейлі: король шпигунів», за яку отримав першу номінацію на «Золотий глобус».

Сем Ніл відомий своїми ведучими і другорядними ролями в таких великих (в основному американського виробництва) картинах, як «Мертвий штиль» (1989), Полювання за «Червоним Жовтнем» (1990), «Піаніно» (1993), «Сирени» (1994), «Парк Юрського періоду» (1993), «Горизонт подій» (1997), «Тарілка» (2000) і «Парк Юрського періоду 3» (2001).

Нілу запропонували зіграти роль Елронд а в кінотрилогії «Володар перснів» Пітера Джексона, проте він відмовився через зайнятість у третій частині «Парку Юрського періоду» (2001).