Сеньків (Чортківський район)

Се́ньків село в Україні, в Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Підпорядковане Задарівській сільраді.(до 2020)

село Сеньків
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Монастириська міська громада
Рада Задарівська сільська рада
Облікова картка Сеньків 
Основні дані
Населення 243 особи (2007)
Територія 0.891 км²
Густота населення 272.73 осіб/км²
Поштовий індекс 48340
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°03′35″ пн. ш. 24°59′48″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
317 м[1]
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
36 км
Місцева влада
Адреса ради 48340, с. Задарів, вул. Незалежності, 94
Карта
Сеньків
Сеньків
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади  [2]

Населення — 233 особи (2007).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки.

Відоме від XVIII ст.

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

Після жовтня 1942 р. молодь почала йти в УПА. Із наближенням Червоної армії залишили село і виїхали до Канади Ясько й Ганна Почереви, до Франції – Дмитро Калинюк.  Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни в липні 1944 р.:

  • загинули: Микола Бойчук (1907–1945), Михайло Ваврин (1921–1945), Йосип Душенко (1911–1945), Степан Ружало (1904–1945), Василь Стайківський (1907–1945);
  • пропали безвісти: Михайло Гнатишин (р. н. невід.–1945), Михайло Мельницький (1920–1945), Петро Паліман (р. н. невід.–1945).
  • прийшли інвалідами: Мирон Білобровко, Ярослав Гірчак, Василь Німчук, Панько Кожик, Василь Мельницький.
  • повернулися: Василь і Петро Гірчаки, Михайло Коршак, Володимир Пєнтак, Михайло і Петро Харики, Михайло Хробатенко.

У 1952 р. в Миколаївську область було вивезено (депортовано) більш як 20 осіб, серед яких:

  • Ганна і Софія Батіг, Степан Білобровко, Степан Гірчак, Василь Гнатишин, Степан Журавіцький, Ганна Квасніцька, Ганна Кираска, Степан Леонтюк, Станіслав Мартинюк, Петро Мельницький, Ганна Моцак, Михайло Небеснюк, Василь і Стефанія Похиляк, Марія, Михайло і Ганна Рущаки, Олексій і Софія Харики, Ганна Шумська.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[3].

Пам'ятки

Храм на честь Пресвятої Богородиці, мурований, 1993 року побудови.

Пам'ятник односельцям, що полягли у боях з гітлерівськими окупантами, воюючи у складі Червоної Армії (1985). Також встановлено пам'ятний хрест на місці могили Борцям за волю України (1953).

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ I ступ., ФАП, торговельні заклади.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.