Сенів Михайло Григорович

Михайло Григорович Сенів народився 22 червня 1945 року в селі Бовшів Галицького району Івано-Франківської області. Після закінчення Задністрянської середньої школи у 1961 році поступив на факультет іноземних мов Львівського державного університету (спеціальність класична філологія), який закінчив 1966 року, отримавши кваліфікацію «Викладач німецької мови, філолог-класик»[2]. Серед його викладачів були професори Соломон Лур’є та Богдан Задорожний. По завершенню навчання почав працювати у новоствореному Донецькому державному університеті[3].

1968 року М. Г. Сенів поступив до аспірантури Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (науковий керівник професор Білецький А. О.). Кандидатську дисертацію на тему «Словотвір демінутивів у латинській мові різних періодів» захистив 1972 року. Після завершення аспірантури продовжив працю у Донецькому університеті.

У 1989–1991 роках Михайло Григорович навчався у докторантурі на кафедрі класичної філології Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Докторську дисертацію на тему «Функціонально-семантичний аналіз системи просторових і часових відношень (на матеріалі латинської мови)» захистив 1997 року в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (науковий консультант — професор Семчинський С. В.)[4].

У 1997–2014 роках був завідувачем кафедри світової літератури і класичної філології Донецького національного університету. У 2014–2018 роках – кафедри романських мов і зарубіжної літератури. Був заступником декана факультету романо-геманської філології з наукової та методичної роботи. 2014 року з початком російської окупації Донецька Михайло Григорович переїхав з Донецьким університетом у Вінницю[3].

2015 року з нагоди 70-річного ювілею М. Г. Сеніва Донецький національний університет імені Василя Стуса присвоїв йому звання «Заслужений професор Донецького національного університету»[5].

Михайло Григорович Сенів автор понад 120 наукових праць, присвячених дослідженню синтаксису, словотвору, лексичних систем латинської, грецької, а також германських, романських і слов'янських мов[6]. Він автор близько 60-ти посібників і підручників з латинської мови для студентів різних навчальних закладів і спеціальностей. М. Г. Сенів був науковим керівником 18-ти кандидатських та науковим консультантом 2-х докторських дисертацій (Звонська Л. Л.— професор кафедри загального мовознавства та класичної філології Київського університету, Чекарева Є. С.  — завідувач кафедри історії зарубіжної літератури та класичної філології Харківського університету). Був опонентом понад 50 кандидатських і докторських дисертацій, членом кількох спеціалізованих учених рад для захисту кандидатських і докторських дисертацій[3].

М. Г. Сенів був засновником наукових видань «Типологія мовних знань у діахронічному та зіставному аспектах» та «Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання» та членом редколегій багатьох журналів[6].

• Дружина — Познанська Віра Дмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету[7][8].

• Син — Сенів Андрій Михайлович, головний спеціаліст відділу по роботі з комунальними підприємствами, установами, організаціями управління з питань комунальної власності виконавчого апарату Вінницької обласної Ради[9].

• Функціонально-семантичний аналіз системи просторових і часових відношень (на матеріалі латинської мови) - Донецьк, 1997
• Прийменник у класичних мовах - Донецьк, 2005
• Латинська мова В. П. Маслюк, М. Г. Сенів - Харків, 1992
• Porta antiqua: Підручник з латинської мови для ліцеїв Л. П. Скорина, М. Г. Сенів, Н. С. Постова - 1994
• Латинська мова: Підручник для біологічних факультетів університетів М.Г. Сенів, І.Г. Альошина - Донецьк, 2003