Сергіївка (смт)

Початок вивчення Будацького (Шаболатського) лиману — джерела основних лікувальних факторів курорту, було покладено в кінці XIX століття членами Одеського наукового товариства курортологів. У 1887 році О. А. Вериго вперше визначив фізико-хімічні властивості ропи та грязі лиману.

Перша згадка про поселення Шаболат-Сергіївка, яке налічувало 15 дворів прихожан, відноситься до 1889 року. Урочище Шаболат-Сергіївка розташоване було в південно-східній частині нинішньої території курорту, в районі підсобного господарства і котельні, і тягнулося до території дитячого оздоровчого табору «Медик-1». Проживало в ньому 40 сімейств, чоловічої статі 109 осіб. Перша грязелікарня на березі Шаболатського лиману була побудована в селі Будаки (нині Приморське) в 1895 році.

У 1921 р Аккембетський поміщик Акулич будує в Новій Сергіївці, має на той час близько 40 вілл, сезонну грязелікарню, чим було покладено початок розвитку дачного селища Сергіївка, як курорту.

28 червня 1940 році Південна Бессарабія була приєднана до України, і проіснувала до 1956 року як окрема Ізмаїльська область. Курорт Сергіївка виявився на території України. Зважаючи на відсутність приморських здравниць в Молдавській РСР, курорт Сергіївка було вирішено передати останній.

У 1956 році Ізмаїльська область ліквідується і територія курорту Сергіївки переходить з Лиманського району Ізмаїльської області до Білгород-Дністровського району Одеської області.

У 1959 році виявлено мінеральна питна вода (свердловина № 2 типу «Куяльник № 4»). Після експериментальних досліджень Ф. П. Амбросом (Кишинівський медінститут) була рекомендована для лікування запальних захворювань шлунка.

Міст через лиман

У 1972 році, був зданий в експлуатацію пішохідно-транспортний міст через лиман довжиною понад 1 км, який з'єднав материковий берег з морською косою. Курорт Сергіївка стає основним і єдиним приморським курортом Молдови, що володіє високою ефективністю лікування унікальними природними лікувальними факторами.

З огляду на всезростаючу потребу в курорті, урядом Молдавії намічається з 1972 р. розробка і будівництво об'єктів по забезпеченню курорту прісною водою, створюється проект з будівництва водозабору і водогону Паланка — Сергіївка і водозабору в районі села Софіївка. Для забезпечення кваліфікованими кадрами оздоровниць курорту та інших організацій розширюється будівництво житлових будинків. Для забезпечення електроенергією з перспективою на забудову починається будівництво нової лінії електропередач потужністю понад 8 тис. КВт/год на добу.

У зв'язку з відсутністю свіжих випадків захворювання на кістковий туберкульоз серед населення Молдавської РСР, в 1976 році кістково-туберкульозний санаторій перепрофилюється в дитячий санаторій «Сергіївка» для лікування запальних захворювань органів дихання.[2]

Клімат курорту Сергіївка помірно континентальний і порівняно сухий. Тривалість теплого сезону з березня по листопад. Кількість сонячних днів в році перевищує 290 або 2030 сонячних годин. Середньорічна температура близько +12 °C, середньорічна кількість опадів близько 350 мм. Зима коротка і м'яка з середньою температурою близько +5 °C, сніг і температури нижче -10 °C спостерігаються рідко; літо довге і спекотне з середньою температурою близько 25 °C, нерідко температури вище 35 °C.

Морське узбережжя

На території Сергіївки розташований великий кліматичний курорт. Площа території курорту — 640 га, з них 82 га зайняті під зеленими насадженнями.[3]

Важливий лікувальний фактор — це вода Шаболатського лиману, яка з давніх-давен використовувалася в лікувальних цілях. Вода лиману є хлоридно-натріевомагнієвою водою і використовується для приготування різних мінеральних ванн.

У комплексному лікуванні хвороб внутрішніх органів на курорті застосовуються мінеральні води. Вода свердловини № 2 відноситься до хлоридно-гідрокарбонатнонатріевим водам і нагадує відомі мінеральні води «Куяльник» 4 і 5 або «Гарячий ключ» джерела № 58, свердловини № 2 курорту Саки. Вода свердловини 5М має малу мінералізацію і є аналогом відомих мінеральних вод Миргородського типу.

Велике значення для курорту Сергіївка мають великі запаси високоякісної (без домішки) лікувальної грязі мула. Грязь мула Шаболатського лиману — це чорна, місцями темно-сіра маса з запахом сірководню і аміаку, липка, пластична, володіє великою теплоємністю і малою теплопровідністю. Крім органічного «скелета» бруду, в її склад входить так званий колоїдний комплекс, що складається з найдрібніших частинок заліза, алюмінію, гумусу тощо. Колоїдний стан цих речовин обумовлює високу пластичність грязі. Питома вага грязі Шаболатського лиману від 1,3 до 1,6 г/см³. Кислотність грязі лужна, її рН одно 8,2.

За фізико-хімічними властивостями мулові лікувальні грязі Шаболатського лиману не тільки не поступається, але і перевершує за багатьма показниками лікувальні грязі інших курортів.[4]

Курортна база

Санаторій ім. Лазо

Санаторій «Оризонт»

• Санаторій імені Сергія Лазо;
• Санаторій «Золота Нива»;
• Санаторій «Оризонт»;
• Санаторій «Вікторія»;
• Санаторій «Патрія»;
• Санаторій «Сенетатя»;
• Дитячий оздоровчий табір «Богатиренок» і ДОТ «Юність»;
• Дитячий оздоровчий табір «Світанок»;
• Дитячий оздоровчий табір «Зв'язківець»;
• Дитячий санаторій «Сергіївка»;
• Пансіонат «Чародійка»;
• Пансіонат «Чайка»
• Пансіонат «Сонячний Берег»;
• Оздоровчий комплекс ЛОК «Лиман»;
• База відпочинку «Кораловий Риф»;
• Котеджі «Сенетатя»;
• Дитячий пансіонат «Орлятко»;
• Готель «Південний» нині закритий;
• Готель «Плай»;
• Пансіонат «Парус»;
• Пансіонат «Сонячна долина»;
• Кемпінг «Південний»;
• База відпочинку «Медик-2»;
• Пансіонат «Патрія»;
• Дитячий оздоровчий табір «Тіра»
• Дитячий оздоровчий табір «Прометей»

По лиману курсують катери

Автомобільний транспорт є основним транспортом в селищі.

Маршрутні таксі з Сергіївки на Білгород-Дністровський відправляються приблизно щопівгодини. З Одеси маршрутне таксі відправляється від Залізничного вокзалу.

Також в Сергіївка можна дістатися на маршрутці «Одеса — Білгород-Дністровський», вийшовши на зупинці «розвилка» і пересівши на маршрутку «Білгород-Дністровський — Сергіївка».

У літню пору по лиману курсують катери та човни, які доставляють відпочиваючих і місцевих жителів на море.

• Облікова картка^{[недоступне посилання з травня 2019]}