Сердюк Лесь Олександрович

Син українського актора Олександра Сердюка і оперної співачки Анастасії Левицької.

1961 року закінчив Харківський театральний інститут.

У 1961—1964 — актор Харківського театру драми ім. Т. Г. Шевченка, у 1964-1965 — Ризького ТЮГу, в 1966—1970 — Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 — Київської державної кіностудії ім. О. Довженка.

Із 2008 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Дебютував у кіно 1965 року. Перший фільм — «Загибель ескадри» (1965). Актор знявся в понад 90 фільмах. Серед останніх «Пригоди на хуторі біля Диканьки» (2008), «Від любові до кохання» (2008), «Мамай» (2003). Остання робота, в якому глядачі могли бачити Леся Сердюка — фільм «Тарас Бульба» російського режисера В. Бортка, у стрічці Сердюк зіграв козака Товкача.

Викладач акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.

Помер 26 травня 2010 року у віці 69 років у Києві через рак легень, який в актора було виявлено навесні 2009 року[1]. Він проходив курс хімієтерапії в Києві, але безуспішно. Був похований 28 травня на Байковому кладовищі[2][3].

У Харкові у 2016 році було в рамках декомунізації з'явилась вулиця Леся Сердюка.

• Заслужений артист УРСР (1982).
• Народний артист України (1996)[4]
• Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997)[5]
• Приз за найкращу чоловічу роль в фільмі «Солом'яні дзвони» на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина).

• Сердюк Олександр Олександрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Сердюк Лесь Олександрович на сайті DzygaMDB
• Містичне «Одруження» Сердюка Україна Молода
• Сердюк Лесь Український формат
• Сердюк Лесь sound.ucoz.ua