Середкевичі
Середке́вичі — село в Яворівському районі Львівської області. Населення становить 1453 особи (2010 р.). Орган місцевого самоврядування — Середкевичівська сільська рада.
село Середкевичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Яворівський район |
Рада | Середкевичівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA46140110680077251 |
Основні дані | |
Засноване | Точна дата невідома 16-17 століття |
Населення | 1369 |
Площа | 3,8 км² |
Густота населення | 427,22 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81012 |
Телефонний код | +380 3259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°09′17″ пн. ш. 23°32′51″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
316 м |
Водойми | р. Мощанка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81012, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Середкевичі |
Карта | |
Середкевичі | |
Середкевичі | |
Мапа | |
Назва
До 1944 року мало назву Улицько-Середкевичі. Перша письмова згадка про Середкевичі відноситься до XVIII ст (Але є старіші позначення на польських картах 16-17ст[1].) За переказами, перше поселення виникло на місці вирубаних лісів і дістало назву Улицок. Коли почало розростатись, то мало вже 2 назви: Уліцок-Середкевичі(середня частина) і Уліцок-Зарубане (кінцева частина).
Історія
Довгий час (із 1911 року) у Середкевичах жив, бувши важко хворим, український письменник і громадський діяч Лесь Мартович.
У селі діяла організація «Сельроб» чисельністю 6 осіб.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Середкевичівську сільраду Нестеровського району до складу Яворівського району.[2]
Церква
Уперше церква в селі згадується в 1578 році. Сучасна церква Успіння Пресвятої Богородиці[3] освячена в 1893 році, була парафіяльною церквою Потелицького деканату (після 1920 р. — Немирівського) Перемишльської єпархії УГКЦ.
Загинули
- Горбач Юрій «Снігур» (1921, с. Біла (тепер не існує) Жовківського р-ну Львівської обл.– 17.05.1951, в лісі біля присілку Щирець) — бойовик окружного осередку СБ, тричі був поранений. Загинув у бою з військами МДБ. Будучи пораненим застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога. Тіло загиблого облавники забрали у райцентр Магерів. Місце поховання невідоме. Старший вістун (?), булавний (30.06.1949) УПА; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (30.11.1949)[4].
Примітки
- Карта.
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Церква Успіння Пр. Богородиці 1893
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 256; ГДА СБУ. — Ф. 65. — Спр. С-7765. — Т. 9. — Пакет 13; Літопис УПА. Нова серія. Т. 12: Воєнна округа УПА «Буг»: Документи і матеріали. 1943—1952. — Кн. 1 / упоряд. В. Мороз, О. Вовк. — Київ; Торонто, 2009. — С. 141.