Середньовічні рукописи з медицини та аптечної справи (Інститут рукописів НАНА)

Середньовічні рукописи з медицини та аптечної справи зберігаються в Інституті рукописів Національної Академії Наук Азербайджану імені Мухаммеда Фізулі в Баку. Колекція налічує близько 12 тисяч одиниць зберігання і є об'єктом документальної спадщини, який був наданий на розгляд Азербайджаном і включений у 2005 році до реєстру всесвітньої документальної спадщини «Пам'ять світу» ЮНЕСКО[1].

Копія XIII століття рукопису «Аль-Макала ас-Саласун» арабського лікаря Абуль-Касима аз-Захраві
Інститут рукописів Національної Академії Наук Азербайджану в Баку — місце зберігання рукописів

Загальні відомості

Колекція середньовічних рукописів з медицині та аптечної справи включає 363 старовинні рукописи з медицини. 222 з цих рукописів написані перською мовою, 71 - тюркською (староазербайджанською і старотурецькою)[2], а 70 - арабською. Одним із найстаріших рукописів у колекції є рукопис «Канону лікарської науки», написаний Ібн Сіною. Копія цього рукопису була зроблена в 1143 році в Багдаді[1] і придбана республіканським фондом Академії наук Азербайджанської РСР у 1956 році. Поряд з нею був придбаний і другий рукопис «Канону», переписаний у 1259 році. Він більш повний і представлений третьою, четвертою та п'ятою книгами другого тому «Канону». Переписувачем цього рукопису є відомий медик XIII століття Мансур-ібн Ібрагім-ібн Абі Сайд Хамеданн. Ці рукописи дуже добре збереглися. Починаючи з XIX століття вони дбайливо передавалися з покоління в покоління в родині азербайджанського (шушинського) медика Гаібова[3]. В рукописному фонді Академії є й перша книга «Канону», переписана наприкінці XIII століття, коментар до «Канону» ширазького медика Гутбеддіна і рукопис «Книги зцілення»[4].

Найбільш цінними рукописами з медицини перською мовою, які зберігаються в Інституті рукописів, є такі: «Іхтіярат-і Бадії» Хаджі Зейналабдіна Аттара, копія якого була зроблена у XVIII столітті, «Кіфайят аль-Муджахіда» Мансура бін Ільяса, копія якого була зроблена в 1653 році, «Тухфат аль-Мумінін» Мухаммада Му'міна (копія зроблена в 1713 році) та інші[1].

Деяка кількість книг з медицини є пам'ятками XIV—XIX століть. До них належать «Джам аль-Багхдаді» Юсифа бін Ісмаїл Хоуї, оригінал якої був написаний арабською в 1311 році (в колекції Інституту є середньовічний переклад цієї книги перською мовою), «Кітаб аль-Мудават» Абдула Маджида Хакіма, «Сіра жат-Тібб» Хасана бін Риза Ширвані, «Фава'ід аль-Хікмат» Хаджі Сулеймана Каждара Іравані, «Муаліджат-і Мунфарида» Абулхасана Марагхауї; «Хірга» Муртази Гулу Хана Шамлу Ардабілі та інші[1].

В Інституті рукописів є також багато копій деяких арабських, перських, азербайджанських і турецьких рукописів з медицини. До таких належать написана в 1669 році «Тухфат аль-Мумінін» Мухаммада Му'міна (33 повних і неповних копій), написана 1728 році «Зад аль-Мусафірін» Мухаммада Махді (13 копій), написана в 1586/7-1628/9 рр. «Гарабадін» Музаффара бін Мухаммада Шафа'і (9 копій), написана в 1638 році «Іхтіярат-і Бадії» Хаджі Зейналабдіна Аттара (5 копій), «Тіббнаме» Мухаммеда Юсифа Ширвані[5]. Серед цих рукописів є кілька рідкісних та цінних зразків, що мають всесвітнє значення[1].

Багато з медичних рукописів Інституту придбані з приватних колекцій таких азербайджанських вчених і мислителів XIX — початку XX століття, як Аббас-Кулі-ага Бакіханов, Мірза Фаталі Ахундов, Абдулгані Афанді Халісагаризаде, Хусейн Афанді Гаібов, Бахман Мірза Каджар і Мір Мохсун Навваб[2].

Збірки документів на специфічну тему

Три одиниці, що зберігаються в Інституті рукописів, були номіновані для включення до Реєстру як збірки документів на специфічну тему. Це «Захіраї-Нізамшахі» перського лікаря Рустама Джурджані, друга книга «Канон лікарської науки» перського вченого Ібн Сіни (Авіценна) і «Аль-Макала ас-Саласун» арабського лікаря і науковця з Андалусії Абу аль Касім аль-Захраві.

«Захіраї-Нізамшахі»

«Захіраї-Нізамшахі» (Запасники Нізамшаха) Рустама Джурджані є оригінальною працею, схожою на «Захіраї-Харазмшахі» Зейнаддіна Ібн Абу Ібрагіма Джурджані (XII століття), відомого автора з Центральної Азії. Даний рукопис існує в єдиному екземплярі і не знайдений в жодному іншому сховищі рукописів світу. Назва даного рукопису також не фігурує в жодному з відомих каталогів світу. Дата компіляції скопійованого в XVI столітті рукопису не відома[1].

У цій книзі, написаній на білому папері чорним чорнилом, містяться описи фармацевтичних особливостей лікувальних трав, субстанцій тваринного походження, мінералів, а також різних ліків. Дана праця вплинула на розвиток медицини та фармакології в країнах і регіонах, де використовувався перська мова. Частково був досліджений і в Азербайджані. Даний рукопис «Захіраї-Нізамшахі» досі не перекладено і не видано[1].

  • Копія XVI століття рукопису «Захіраї-Нізамшахі» Рустама Джурджані

«Канон лікарської науки»

Цей рукопис, написаний на товстому білому папері, є найстарішим рукописом «Канону» (Аль-Ганун фіат-Тибб) в Азербайджані і однією з найстаріших у світі. Він був скопійований у 1143 році в Багдаді, тільки через 104 роки після смерті автора. «Канон медицини» є відомою працею в галузі фармакології і медицини. Друга книга канону присвячена переважно фармакології. У ній міститься низка фармацевтичних описів сотень натуральних ліків: рослин, мінералів і речовин тваринного походження. Другий том «Канону» був перекладений узбецькою і російською мовами переважно з даного Бакинського рукопису (Ташкент, 1980-1982 роки)[1].

«Аль-Макала ас-Саласун»

Цей рукопис, написаний чорним чорнилом на тонкому білому папері філігранню, є одним з томів книги про «Хірургію і хірургічні інструменти», написаної арабською мовою. Цей рукопис містить зображення близько 200 середньовічних хірургічних інструментів. Захраві є єдиним середньовічним автором, який наводить зображення такого великого числа хірургічних інструментів, а також пояснює їх призначення. Факсимільне видання Бакинського рукопису та його переклад російською було виконане професором Зією Буніятовим і вийшло у світ в 1983 році в Москві. Ця копія книги XI століття була зроблена в XIII столітті[1].

Примітки
  1. Средневековые рукописи по медицине и аптечному делу. unesco.org. 2006.
  2. Farid Alakbarli, Esmira Hajiyeva. Medieval Medical Manuscripts from Baku in the Memory of the World Programme of UNESCO // Biomedicine International. — 2010. — No. 1. — P. 37-39.
  3. Ютландов С. Г. Редкие рукописи по медицине // Советское здравоохранение, Том 17. — Государственное издательство медицинской литературы, 1958. — Т. XVII. — С. 63.
  4. Терновский В. Н.. Ибн Сина (Авиценна) 980-1037. — М. : Наука, 1969. — С. 143-144. — 190 с.
  5. Акиф Фарзалиев, Фарид Алекперов. Средневековые азербайджанские трактаты по медицине. Мухаммед Юсиф Ширвани Тиббнаме (Медицинская книга); Мухаммед Мумин. Тухфат аль-Му‘минин (Дары Мумина). — СПб. : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2002. — С. 6. — 210 с.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.