Національна академія наук Азербайджану

До складу АН входить 21 наук. установа, в тому числі 15 інститутів, 3 сектори, ряд музеїв, ботанічний сад, бази в різних районах республіки. Крім того, є наукова бібліотека, рукописний фонд і видавництво.

В складі НАНА (2007) — 57 акад. і 104 член-кореспондент.

На першому засіданні дійсних членів Академії наук 31 березня 1945 року президентом НАНА було обрано М. Миркасимова.

Наступними президентами Академії наук були:

• Юсиф Гейдар огли Мамедалієв (1947—1950, 1958—1961)
• Муса Мирза огли Алієв (1950—1958)
• Захід Ісмаїл огли Халілов (1961—1967)
• Рустам Гаджиалі огли Ісмаїлов (1967—1970)
• Гасан Мамедбагір огли Абдуллаєв (1970—1983)
• Ельдар Юніс огли Салаєв (1983—1997)
• Фарамаз Газанфар огли Максудов (1997—2000).

У 2001 році президентом НАНА обраний академік Махмуд Керім огли Керімов.

Головне місце в роботах вчених Азербайджану займають проблеми, зв'язані з питаннями розвитку геології, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості, власної металург. бази, іригації і зрошувальних робіт, гідроенергогосподарства, геоботаніки, генетики та селекції рослин і тварин.

Особливе місце в планах науково-дослідних робіт приділяється питанням нафтохім. синтезу та переробки нафти й газу. Створено спец. інститут нафтохім. процесів. Досягнуто значних успіхів у розробці проблем використання радіоактивних ізотопів, напівпровідників, застосування автоматики і телемеханіки, теорії фільтрації, астрофізики та ін.

Велика робота проводиться в галузі суспільних наук.

НАНА має у своєму складі 5 відділень:

Відділення фізико-математичних і технічних наук

• Інститут фізики
• Інститут кібернетики імені академіка А. Гусейнова
• Інститут математики і механіки
• Шемахинська астрофізична обсерваторія імені Н. Тусі
• Інститут радіаційних проблем
• Інститут інформаційних технологій

Відділення хімічних наук

• Інститут нафтохімічних процесів імені академіка Ю. Г. Мамедалієва
• Інститут хімічних проблем імені академіка М. Ф. Нагієва
• Інститут хімії присадок імені академіка А. М. Кулієва
• Інститут полімерних матеріалів
• Дослідно-промисловий завод Інституту нафтохімічних процесів

Відділення наук про Землю

• Інститут геології
• Інститут географії імені академіка Г. Алієва

Відділення гуманітарних і суспільних наук

• Інститут історії імені А. Бакиханова
• Інститут археології та етнографії
• Інститут економіки
• Інститут філософії та політико-правових досліджень
• Інститут сходознавства імені академіка Е. М. Бун'ядова
• Науково-дослідний інститут з прав людини
• Інститут літератури імені Нізами
• Інститут мовознавства імені Насімі
• Інститут рукописів імені М. Фізулі
• Інститут архітектури та мистецтв
• Музей історії Азербайджану
• Музей азербайджанської літератури імені Нізамі Гянджеві
• Будинок-музей Гусейна Джавида
• Інститут фольклору

Відділення біологічних наук

• Інститут ботаніки
• Інститут зоології
• Інститут генетичних ресурсів
• Інститут фізіології імені А. І. Караєва
• Інститут ґрунтознавства та агрохімії
• Інститут мікробіології
• Центральний ботанічний сад
• Мартакертський дендрарій

Видано «Історію Азербайджану», «Російсько-азербайджанський словник», «Історію азербайджанської літератури» та ін.

Від 2010 року виходить Азербайджанська національна енциклопедія — універсальне енциклопедичне видання азербайджанською мовою[1].

Видаються «Доповіді», «Вісті» та ін. література.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Офіційний сайт НАНА
• Національна Академія наук Азербайджану. Історія заснування
• Сайти інститутів і організацій НАНА
• Центральна наукова бібліотека НАНА
• Інститут дендралогії НАНА
• Інститут інформаційних технологій НАНА
• Шамахинська астрофізична обсерваторія імені Н. Тусі НАНА