Проців

Про́ців — село в Бориспільському районі Київської області.

село Проців
Герб
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бориспільський
Громада Вороньківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040030080066474
Основні дані
Засноване 1096
Населення 1047
Площа 5,868 км²
Густота населення 178,43 осіб/км²
Поштовий індекс 08344
Телефонний код +380 4595
Географічні дані
Географічні координати 50°14′08″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 92 м
Водойми оз. Кошарище, оз. Чорненьке
Місцева влада
Адреса ради 08352, Київська обл, Бориспільський р-н, с.Вороньків, вул.Паркова,2
Карта
Проців
Проців
Мапа

 Проців у Вікісховищі

Географія

Водойми на території села — р. Павлівка, оз. Кошарище, оз. Чорненьке.

Місцевості (кутки) села

У Процеві відомі наступні назви кутків: Лебедівка, Сальків, Софіївка, Хутір, Борцівський куток.[1]

Історія
Карта Київського намісництва на якій позначено Проців, 1792 р.

Історія селища бере свій початок щонайменше з часів Київської Русі. Тоді було відоме як городище Сальків.

Церква була у Сальківі.[2]

У середні віки, за Гетьманщини, вже як селище Проців, входили до складу Вороньківської сотні Переяславського полку. Пізніше, з середини ХVІІІ ст. у Бориспільській сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Проців було 46 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 190 «казених людей».[3]

Є на мапі 1787 року.[4]

У радянський період Процеві було засноване одне з перших колективних господарств на території Бориспільського району — артіль «Колос» (1923). Вона об'єднувала 15 родин з 44 їдцями. 1924 року селяни Процівської артілі «Колос» та Рівненської артілі «Не гуляй нива» утворили нове спільне господарство — комуну ім. Леніна.

В 1933 році в селі проживало 1542 чол. і налічувалось 165 дворів. З села Проців виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі фонди колективного господарства та запаси селянських родин. Від голоду померло в 1932—1933 роках 148 жителів. На місці масових поховань на сільському кладовищі в 1993 році встановлено дерев'яний хрест.[5]

Об'єднання Проціва, Софіївки та Сальківа було миж 1946 и 1941 роками.

Історія вулиці Івана Кудрі

1912 — Іван Кудря, радянський диверсант-розвідник, чекіст. Боровся проти українського національно-визвольного руху, здійснював теракти й диверсії[6][7].

  • Пам'ятник Івану Кудрі у Процеві
  • Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни

Уродженці

Див. також

Посилання
  1. Стаття «Проців туристичний: красу створюють самі люди» на сайті газети «ВІСТІ. Інформація. Реклама».
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 269
  4. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 30 вересня 2021.
  5. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.196-197
  6. У Києві запропонували перейменувати вулицю Івана Кудрі: що про нього відомо. Процитовано 4 вересня 2018.
  7. Порошенко запропонував перейменувати вулицю "чекіста" Івана Кудрі у Києві на честь сенатора Маккейна. Процитовано 4 вересня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.