Серхів
Се́рхів — село в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області. Населення становить 556 осіб.
село Серхів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Камінь-Каширський район |
Рада | Прилісненська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 556 |
Площа | 0,127 км² |
Густота населення | 4377,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44611 |
Телефонний код | +380 3376 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°27′21″ пн. ш. 25°35′51″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
160 м |
Відстань до обласного центру |
~ 101 км |
Відстань до районного центру |
28 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Сойне, 1 Б, с. Прилісне, Маневицький район, Волинська область, 44614
Староста — вул. Довжиця, буд.29, с. Серхів, Маневицький р-н, Волинська обл., 44611 |
Карта | |
Серхів | |
Серхів | |
Мапа | |
Географія
На південно-західній околиці села бере початок річка Бігучій, притока Веселухи.
Територія села багата на річки, озера, ліси, плоди ягід чорниці, журавлини та ін. Стало відомим на території України завдяки бійкам за плоди ягід - журавлини. Корисні копалини - торф, видобуток здійснюється КП «Волиньторф».
Історія
Перші письмові згадки про село датуються 1570 роком. До 1861 року в селі існувало кріпосне право.Селяни не мали права переходити далі земель свого пана.
З 1861р. по 1915рік село ,його землі знаходились під владою російських магнатів Терещенків. Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. 102-а дивізія російської армії вже підійшла до Серхова і готувала переправу через річку[1]. Після підписання Брестського миру в 1920 році вся Волинь і с.Серхів опинилися під владою Польщі. Жителі,яких вивезли у 1915 році,повернулися до села. Село відбудовувалося. Було обрано першого голову села (солтиса).
До 1930 року всі люди жили на території сучасного села.Але в 1930 році було вирішено розселити людей на землі,які не оброблялися.
На хуторі Заболоття до 1947 року діяла початкова школа, що знаходилась у хаті Музичука Никифора. Навчання велося в основному польською мовою. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Серхівську сільраду Володимирецького району Рівненської області до складу Маневицького району Волинської області.[2]
До 26 липня 2016 року було центром Серхівської сільської ради.
В січні 2019 року парафія УПЦ МП перейшла до Помісної Церкви України[3].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 574 особи, з яких 264 чоловіки та 310 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 555 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]
Примітки
- Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- На Волині ще 8 парафій увійшли в Православну Церкву України
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Се́рхів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.556