Серія Пікерінга

Серія Пікерінга або серія Пікерінга-Фаулера — серія з трьох спектральних ліній одноразово йонізованого гелію, зазвичай виявляється серед ліній поглинання в спектрах найгарячіших зір типу зір Вольфа — Райє. Серія отримала назву на честь Едварда Чарлза Пікерінга[1] і Альфреда Фаулера[2]. Лінії виникають під час переходів з вищого рівня енергії електрона на рівень з головним квантовим числом n = 4. Лінії відповідають довжинам хвиль

  • 4551 Å (з n = 9 на n = 4),
  • 5411 Å (з n = 7, на n = 4),
  • 10123 Å (з n = 5 на n = 4).

Переходи зі станів з n = 6 n = 8 перекриваються з серіями ліній водню і їх не видно в спектрах зірок.

Історія

1896 року Е. Ч. Пікерінг опублікував дані про невідомі до цього лінії в спектрі ζ Корми[3]. Пікерінг приписав спостережні дані новій формі водню з напівцілими перехідними рівнями[4][5]. А. Фаулер 1912 року зміг отримати подібні лінії у воднево-гелієвій суміші і підтримав висновки Пікерінга про походження ліній[6]. Нільс Бор, проте, включив аналіз даної серії ліній у свою «трилогію»[7][8] про будову атомів[9] і прийшов до висновку, що Пікерінг і Фаулер помилялися, а самі лінії виникають у йонізованому гелії, He+.[10] Фаулер спочатку скептично поставився до висновків Бора[11], але потім визнав його правоту[12], і до 1915 року «спектроскопісти віднесли серію Пікерінга до ліній гелію»[13]. Теоретична робота Бора про серію Пікерінга показала необхідність «перегляду тих питань, які раніше вважалися вирішеними в рамках класичних теорій» і надала підтвердження теорії Бора про структуру атома[1].

Примітки
  1. Robotti, Nadia (1983). The Spectrum of ζ Puppis and the Historical Evolution of Empirical Data. Historical Studies in the Physical Sciences 14 (1): 123–145. JSTOR 27757527. doi:10.2307/27757527.
  2. Lakatos, Imre (1980). Bohr: A Research Programme Progressing on Inconsistent Foundations. У Worrall, John; Currie, Gregory. The Methodology of Scientific Research Programmes. Cambridge University Press. с. 55–68. ISBN 9780521280310.
  3. Pickering, E. C. (1896). Stars having peculiar spectra. New variable stars in Crux and Cygnus.. Harvard College Observatory Circular 12: 1–2. Bibcode:1896HarCi..12....1P. Also published as: Pickering, E. C.; Fleming, W. P. (1896). Stars having peculiar spectra. New variable stars in Crux and Cygnus.. Astrophysical Journal 4: 369–370. Bibcode:1896ApJ.....4..369P. doi:10.1086/140291.
  4. Pickering, E. C. (1897). Stars having peculiar spectra. New variable Stars in Crux and Cygnus.. Astronomische Nachrichten 142 (6): 87–90. Bibcode:1896AN....142...87P. doi:10.1002/asna.18971420605.
  5. Pickering, E. C. (1897). The spectrum of zeta Puppis. Astrophysical Journal 5: 92–94. Bibcode:1897ApJ.....5...92P. doi:10.1086/140312.
  6. Fowler, A. (1912). Observations of the Principal and other Series of Lines in the Spectrum of Hydrogen.. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 73 (2): 62–63. Bibcode:1912MNRAS..73...62F. doi:10.1093/mnras/73.2.62. Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  7. Hoyer, Ulrich (1981). Constitution of Atoms and Molecules. У Hoyer, Ulrich. Niels Bohr – Collected Works: Volume 2 – Work on Atomic Physics (1912–1917). Amsterdam: North Holland Publishing Company. с. 103–316 (esp. pp. 116–122). ISBN 978-0720418002.
  8. Kennedy, P. J. (1985). A Short Biography. У French, A. P.; Kennedy, P. J. Niels Bohr: A Centenary Volume. Harvard University Press. с. 3–15. ISBN 978-0-674-62415-3.
  9. Bohr, N. (1913). On the constitution of atoms and molecules, part I. Philosophical Magazine 26 (151): 1–25. Bibcode:1913PMag...26....1B. doi:10.1080/14786441308634955.

    Bohr, N. (1913). On the constitution of atoms and molecules, part II: Systems Containing Only a Single Nucleus. Philosophical Magazine 26 (153): 476–502. Bibcode:1913PMag...26..476B. doi:10.1080/14786441308634993.

    Bohr, N. (1913). On the constitution of atoms and molecules, part III: Systems containing several nuclei. Philosophical Magazine 26 (155): 857–875. Bibcode:1913PMag...26..857B. doi:10.1080/14786441308635031.
  10. Bohr, N. (1913). The Spectra of Helium and Hydrogen. Nature 92 (2295): 231–232. Bibcode:1913Natur..92..231B. doi:10.1038/092231d0.
  11. Fowler, A. (1913). The Spectra of Helium and Hydrogen. Nature 92 (2291): 95–96. Bibcode:1913Natur..92...95F. doi:10.1038/092095b0.
  12. Fowler, A. (1913). Reply to: The Spectra of Helium and Hydrogen. Nature 92 (2295): 232–233. Bibcode:1913Natur..92..232F. doi:10.1038/092232a0.
  13. Bohr, N. (1915). The Spectra of Hydrogen and Helium. Nature 95 (6–7): 6–7. Bibcode:1915Natur..95....6B. doi:10.1038/095006a0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.