Сесар Арконада

Сеса́р Му́ньйос Аркона́да (ісп. César Muñoz Arconada; *5 грудня 1898 — †10 березня 1964) — іспанський письменник і перекладач. Член Комуністичної Партії Іспанії з 1931. Автор романів і поетичних збірок.

Сесар Муньйос Арконада
César Muñoz Arconada
Ім'я при народженні	ісп. César Muñoz Arconada
Народився	5 грудня 1898(1898-12-05)[1] Астудільйо, Паленсія, Кастилія і Леон, Іспанія
Помер	10 березня 1964(1964-03-10)[1][2] (65 років) Москва, СРСР
Поховання	Введенське кладовище
Країна	Іспанія  СРСР
Діяльність	перекладач, журналіст, письменник, поет, редактор
Мова творів	іспанська[3]
Жанр	поезія, критика і роман
Magnum opus	«Іспанія непереможна» (1943), «Долорес» (1945), «Мануель Санчес» (1948).
Партія	Комуністична партія Іспанії

Народився в Кастилії. Перші кроки в літературі позначені сюрреалістичними впливами.

Під час громадянської війни між франкістами і комуністами 1936—1939 рр. брав активну участь у фронтовій прокомуністичній пресі. В 1930-х роках перейшов на позиції «соцреалізму» (романи «Турбіна», 1930; «Розподіл землі», 1934). З позиції комуністичної ідеології висвітлені криваві події війни (1936—39), яким присвячені роман «Ріка Тахо» (1938), збірки віршів «Романси війни» (1937), фарс «Здобуття Мадриду» (1938).

З травня 1939 року як політеміґрант жив в СРСР. З 1942 — редактор журналу іспанською мовою «Literatura soviética». Похований на Введенському кладовищі.

Найвидатніше з його доробку: збірка оповідань «Іспанія непереможна» (1943), поема «Долорес» (1945), трагедія «Мануель Санчес» (1948). Також перекладав твори російської літератури.

Разом з А. Ерраїсом-Комасом, Х. Матеу, Х. Сантакреу-Мансанетом та іншими (за підрядником Р. Естрели-Льопіса) брав участь (як редактор і перекладач) у підготовці першого видання творів Тараса Шевченка іспанською мовою, яке вийшло 1964 у Москві. Переклав 5 розділів поеми «Гайдамаки» («Інтродукція», «Червоний бенкет», «Гупалівщина», «Ґонта в Умані», «Епілог»), поеми «Катерина», «Гамалія», «Марія», «Царі», поезії «Не женись на багатій» і «Заповіт». Переклади Арконади відзначаються майстерним відтворенням думок, образів і вільнодумного настрою поезії Шевченка[4].