Сесілія Пейн-Гапошкіна
Сесілія Гелена Пейн-Гапошкіна (англ. Cecilia Helena Payne-Gaposchkin; 1900—1979) — американська астрономка. Перша жінка, яка отримала звання професора і очолила кафедру в Гарвардському університеті (1956).
Біографія
Народилася у Вендоувері (Велика Британія), в 1923 році закінчила Кембриджський університет, в тому ж році переїхала до США і відтоді працювала в Гарвардському університеті в Гарвардській обсерваторії. У 1931 році отримала громадянство США.
Основні праці в галузі фізики зір. У книзі «Зоряні атмосфери» (1925) вперше розглянула фізичні умови в атмосферах зір шляхом зіставлення спостережуваної інтенсивності ліній у спектрах зір різних спектральних класів з інтенсивністю, розрахованою для різних температур на основі теорії іонізації і збудження атомів, яку незадовго до того розробили М. Саха, А. Фаулер, Е. А. Мілн та іншими. Побудувавши першу шкалу температур, визначила хімічний склад зоряних атмосфер; дійшла до висновку, що відносний вміст елементів у більшості зір однаковий і не відрізняється від спостережуваного на Сонці.
У 1934 році вийшла заміж за російського емігранта, колишнього вояка Добровольчої армії, родом із Євпаторії, Сергія Гапошкіна (1898—1984). За рік до того він переїхав з Німеччини до Америки, де його прийняли асистентом в астрономічну обсерваторію Гарвардського коледжу. Багато робіт вони виконували удвох. Подружжя мало трьох дітей, дочка Катаріна теж стала астрономкою.[9]
Починаючи з 1930-х років основне місце в роботах Сесилії зайняли дослідження змінних зір, які вона проводила спільно з чоловіком. Гапошкіни організували у Гарвардській обсерваторії вивчення змінних за пластинками гарвардської колекції, систематизували цей великий матеріал і використовували його для пошуку співвідношень між різними характеристиками змінних багатьох типів; докладно дослідили всі змінні зорі, яскравіші 10-ї зоряної величини, відкрили багато нових змінних. Протягом тривалого часу вивчали змінні зорі в Магелланових Хмарах, виконали більше 2 мільйонів визначень їхнього блиску за гарвардськими пластинками, у різних частинах Хмар виявили відмінності в розподілі цефеїд за періодом змінності. Пейн-Гапошкіна провела порівняння змінних у галактичних кулястих скупченнях, Магелланових хмарах і галактиці Андромеди для перегляду шкали абсолютних величин та визначення поправки до шкали відстаней. Численні роботи Пейн-Гапошкіної з вивчення змінних підсумовані нею в книгах «Змінні зорі» (спільно з Гапошкіним, 1938), «Змінні зорі й будова Галактики» (1954), «Галактичні нові» (1957).
Астероїд 2039 Пейн-Гапошкіна названо на честь науковця.
Публікації
- «Stars of High Luminosity» (1930),
- «Variable Stars» (1938),
- «Variable Stars and Galactic Structure» (1954),
- «Introduction to Astronomy» (1956),
- «The Galactic Novae» (1957)
- «Cecilia Payne-Gaposchkin: an autobiography and other recollections» (1984) ed. Katherine Haramundan)
Примітки
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- https://www.aps.org/publications/apsnews/201501/physicshistory.cfm
- Find a Grave — 1995.
- Архів історії математики Мактьютор
- https://airandspace.si.edu/multimedia-gallery/14038hjpg
- https://siarchives.si.edu/sites/default/files/pdfs/torch/Torch%201976/SIA_000371_1976_07.pdf
- Математична генеалогія — 1997.
- NNDB — 2002.
- Гапошкін Сергій Іларіонович // Бронштэн В. А. Советская власть и давление на астрономию // Философские исследования. 1993, № 3. (рос.)
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Пейн-Гапошкина Сесилия Хелина. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)