Сибіряков Лев Михайлович

Народився в 1870 р. в м. Полонному в бідній єврейській родині.

Юність його пройшла в Бердичеві, потім він переїхав до Одеси, де одружився з заможною жінкою. Завдяки її грошам він одержав можливість навчатися в Італії у маестро Ч. Россі. Талановитого співака почув відомий диригент Артуро Тосканіні та запросив до Міланського театру Ла Скала. На престижній оперній сцені Сибіряков виступав декілька сезонів під псевдонімом Леопольдо Співаккіні.

Повернувшись з Італії, співак багато гастролює по Росії. В 1902—1904 та 1909—1921 роках — він соліст Маріїнського оперного театру в Петербурзі, виступав поруч з такими корифеями як Л.Собінов і Ф.Шаляпін. Критики називали його «цар-бас». Одночасно записувався в різних грамофонних фірмах. Перші двадцять записів зроблено в 1903 році на експериментальній фабриці інженера Ребикова. В Росії було проведено 452 записи Сибірякова, 238 з яких він зібрав. В Маріїнському оперному театрі Сибіряков виконував партії в операх.

У ролі Василя Собакіна у опері «Царева наречена»
1900-1910-ті

В 1904 році при Петербурзькій консерваторії утворилася так звана Нова опера і Сибіряков перейшов до неї.

В 1906 році Сибіряков переїздить у Київ, працює в Київській опері. Спів його вирізнявся різноманітністю нюансів, майстерністю передачі і вмінням володіти звуком.

Перебуваючи в Петербурзі, навесні 1909 року Сибіряков знову поступає в Маріїнський театр. В його складі пробув до 1918 року. В цей час театр був реорганізований в Державний академічний театр опери і балету.

В 1910 році Лев Михайлович Сибіряков приїжджає в Полонне. У його виконанні звучали арії з опер, обрядові українські народні пісні.

Восени 1910 року Сибіряков, як видатний бас імператорського Маріїнського театру, був запрошений на гастролі в Бостонську оперу (США).

В 1919 році Сибіряков знову в Києві, ставлячи вистави разом із Смірновим і Мазухіним.

Сибіряков став професором Варшавської консерваторії. Крім того, він співав в Європі і один раз їздив в Америку. Слухачі захоплювалися його виступами, з 1908 року по 1920 рік його сила зросла як одного з провідних басів. В 1929 році Сибіряков приїздив в Росію, дав один концерт в Санкт-Петербурзі.

Великою популярністю талант співака користувався в Англії. Англійська фірма присвятила йому платівку-монографію. Значну славу здобув Сибіряков виконанням головної партії в опері «Донька кардинала», що була вельми популярна на початку ХХ століття в Росії та в Західній Європі. Російські та зарубіжні критики писали, що виконання Сибіряковим партії кардинала відзначається віолончельною співучістю і її сміливо можна зарахувати до найвищих досягнень басу.

З великим успіхом Сибіряков співав в операх Вагнера. Особливо критика відмічала його в ролі Вотана з опери «Валькірія». В репертуарі співака було і багато українських пісень. Співав він також в опері Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

Помер Лев Михайлович Сибіряков в 1938 році. Похований у Варшаві.

Співом Сибірякова захоплювався Михайло Булгаков, який в молодості сам мріяв про оперну кар'єру. Сестра письменника Надія Булгакова-Земська розповідала: «На столі у нього, гімназиста, стояла фотографічна картка артиста Київської опери - Льва Сибірякова з написом, яку брат з гордістю дав мені прочитати:" Мрії іноді втілюються в дійсність "»[1]

• Боголюбова І. М. Л. М. Сибіряков — соліст Маріїнського театру в Петербурзі// Полонному 1000 років: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полонне, 1995. — С. 105—106.
• Кобильчак Г. Полонному належить частина його слави // Новий шлях. — 1996. — 10, 12 жовтня.
• Розмарин З. «… Як струна першокласної віолончелі» // Новий шлях. — 1986. — 22 лютого.
• Славетні земляки // Полонне. Минуле і сучасне. — Полонне, 2008. — С. 245—246.
• Сибіряков Лев Михайлович// Лисенко І.М. Словник співаків України. Енциклопедичне видання /Післям. М. Слабошпицького. — К.: Рада, 1997. — С. 275. — ISBN 966-7087-11-5.