Симонян Метаксія Мігранівна
Симонян Метаксія Мігранівна | |
---|---|
вірм. Սիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի | |
Народилася |
21 лютого 1926 або 21 січня 1926[1] Полторацьк, Туркменська РСР, СРСР |
Померла |
11 серпня 1987 (61 рік) Єреван, Вірменська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Національність | вірмени |
Місце проживання | Єреван |
Діяльність | мисткиня, акторка |
Alma mater | Єреванський державний інститут театру і кіно (1948) |
Заклад | Вірменський театр імені Сундукяна |
Роки активності | з 1947 |
Жанр | драматичний фільм, кінокомедія і пригодницький фільм |
Нагороди | |
IMDb | ID 1106406 |
Метаксія Мігранівна Симонян (вірм. Սիմոնյան Մետաքսյա ՄիհրանիՍիմոնյան Մետաքսյա Միհրանի, 21 лютого 1926 — 11 серпня 1987) — радянська вірменська актриса театру та кіно, педагог. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950).
Біографія
Метаксія Симонян народилася 21 лютого 1926 року в Ашхабаді (нині Туркменія).
У 1933 році разом з родиною вона переїхала до Єревану.
У 1948 році закінчила акторський факультет Єреванського художньо-театрального інституту (курс Вартана Аджемяна). З цього ж року актриса Вірменського театру імені Г. М. Сундукяна. Її першою роллю була Анани в комедії «Ще одна жертва» Габриела Сундукяна, а партнерами по сцені були Авет Аветисян і Ольга Гулазян.
Рік потому зіграла Ніну в драмі «Маскарад» Михайла Лермонтова. Ця роль, створена в партнерстві з Ваграмом Папазяном, Вагаршем Вагаршяном, Рачія Нерсесяном принесла актрисі велику славу і популярність. Тема захисту гідності жінки була центральною у творчості актриси.
Репертуар М. Симонян відрізнявся широтою і різноманітністю, при цьому вона однаково вдало виступала в п'єсах вірменських, російських та західноєвропейських авторів. Її кращими ролями були: Дездемона в п'єсі «Отелло» Шекспіра, Настасія Пилипівна у виставі за романом «Ідіот» Федора Достоєвського, Марта у п'єсі «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Едварда Олбі.
Довгі роки була провідною актрисою Вірменського театру імені Сундукяна.
Гастролювала в Москві, Баку, Тбілісі, Бейруті, Дамаску та інших містах світу.
У кіно з 1947 року.
З 1968 року викладала в Єреванському художньо-театральному інституті (нині — Єреванський державний інститут театру і кіно) (з 1983 — професор).
Померла 11 серпня 1987 року. Похована в Єревані на Тохмахському кладовищі.
Творчість
Ролі у виставах
- 1948 — «Ще одна жертва» Г. Сундукяна — Анані
- 1949 — «Маскарад» М. Лермонтова — Ніна
- 1949 — «Ці зірки наші» Г. Тер-Григоряна і Л. Карагезян — Армануш
- 1952 — «Єгор Буличов та інші» Максима Горького — Шура
- 1953 — « Король Лір » Вільяма Шекспіра — Корделія
- 1955 — «Намус» Олександра Ширванзаде — Сусан
- 1959 — «Хаос» А. Ширванзаде — Шушанік
- 1960 — «Ідіот» Ф. М. Достоєвського — Настасія Пилипівна
- «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна — Ненсі
- «Мадам Сан-Дружин» В. Сарду і Е. Моро — Катрін
- «У 1905 році» Дж. Джаббарли — Сона
- «Отелло» В. Шекспіра — Дездемона
- « Ромео і Джульєтта » В. Шекспіра — Джульєтта
- «Ара Прекрасний» Наїрі Зарян — Нвард
- «Артавазд і Клеопатра» Н. Зарьян — Клеопатра
- «Хто боїться Вірджинії Вулф?» Ед. Олбі — Март
- «Біда від ніжного серця» В. А. Соллогуб — Катерина
- «Уріель Акоста» К. Гуцкова — Джудіт
- «Мадам Сен-Жан» В. Сарду і Е. Моро — Катрін Лефевр
- «Незгасима зірка» — Лусік Лісінян .
Фільмографія
- 1947 — «Анаіт» — Анаіт
- 1949 — «Дівчина Араратської долини» — Ануш
- 1954 — «Дріб'язок» (короткометражний) — Вардуи
- 1955 — «У пошуках адресата» — Мануш
- 1957 — «Кому посміхається життя?» — Заруи
- 1959 — «Її фантазія» — медсестра
- 1959 — «Стрибок через прірву» — Гаяне
- 1960 — «Саят—Нова» — Ганна
- 1962 — «Води піднімаються» — Арєв
- 1971 — «Хатабала» — епізод
- 1973 — «Останній подвиг Камо» — Арша
- 1978 — «Зірка надії» — епізод
- 1979 — «Світ в люстерко» в кіноальманаху «найкращий чоловік» — епізод
- 1983 — «Господар» — епізод.
Нагороди та премії
- Народна артистка Вірменської РСР (11.03.1965).
- Народна артистка СРСР (1981).
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за виставу «Ці зірки наші».
- Орден Трудового Червоного Прапора (27.06.1956).
- Орден Дружби народів (22.08.1986).
Пам'ять
- В пам'ять про М. М. Симонян у Єревані встановлена меморіальна дошка на будинку, де вона жила (вул. Абовяна, будинок 20).
- У Вірменії щорічно вручається театральна премія «Артист» імені Метаксії Симонян.
Посилання
- Метаксія Симонян на сайті IMDb (англ.)
- Незрівнянна Метаксия[недоступне посилання з травня 2019]
- Метаксия Миграновна Симонян на сайті persons.am
- Моя Метаксия. До 85-річчя з дня народження
- Стаття Симонян Метаксия Миграновна на сайті ru.hayazg.info
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.