Синдром Валленберга
Синдро́м Валленбе́рга (синонім — синдром Валленберга-Захарченка) — патологічний стан, який виникає при ураженні хребтової або задньої мозочкової артерій. Слідом за артеріями уражаються ядра черепних нервів, які містяться у довгастому мозку.
Синдром Валленберга | |
---|---|
Зріз довгастого мозку. Синдром уражає анатомічні утвори, позначені цифрами 9-14. | |
Спеціальність | неврологія |
Симптоми | нудота[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | G46.4 |
DiseasesDB | 10449 |
eMedicine | emerg/834 |
MeSH | D014854 |
Lateral medullary syndrome у Вікісховищі |
Клінічні ознаки
При цьому виникає набір певних симптомів, характерних для синдрому:
- випадання температурної та больової чутливостей обличчя на стороні ураження (ушкодження ядер трійчастого нерва),
- параліч м'язів піднебіння та глотки (ураження подвійного ядра, спільного для ІХ та Х пар нервів),
- випадіння чутливості з протилежного боку до ураження на тілі (через пошкодження спіноталамічного шляху),
- синдром Горнера — ураження симпатичної нервової системи, проявляється міозом, птозом, слабкою реакцією зіниць на світло,
- атаксія (ураження мозочка),
- запаморочення.
Діагностика — інструментальна (МРТ)
Лікування — симптоматичне.
Посилання
- Rightdiagnosis.com (англ.)
- Department of Medicine[недоступне посилання з липня 2019](англ.) [недоступне посилання]
- Disease Ontology — 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.