Синьохвіст тайговий

Невеликий птах, трохи менший за горобця. Довжина тіла — 13–14 см, розмах крил — 21-24 см, вага — 10–18 г. У самця яскраво-синє оперення верхньої частини тіла, на плечах, задній частині і хвосту. Синє забарвлення оперення темніше за все на щоках і боках шиї. Нижня частина тіла вершкового кольору з яскраво-помаранчевими бічними сторонами. На лобі та над очима проходить біла смуга. У самки оперення верхньої частини тіла оливково-коричневого кольору, світліше внизу. Задня частина і хвіст синювато кольору, бічні сторони помаранчеві.

Пісня — набір свистів. Співає вдень і вночі, влаштовуючись найчастіше на вершині дерева.

Сучасний ареал охоплює смугу тайгових лісів від Естонії та Фінляндії в Європі, Сибіру і на південь до Гімалаїв, північно-західній Індії і Західного Китаю.

Поширення виду протягом останніх 100 років суттєво розширилось на захід[2]. На межі ХІХ і ХХ ст. ареал синьохвоста тайгового заходив за Урал в Європейську частину Росії тільки в Пермській області. У 1930-ті рр. західну межу проводили вже по середній Печорі (62° пн.ш.), але вже у 1937 р. було встановлено гніздування синьо хвоста тайгового на Кольському півострові. У наступні роки з'являлось все більше повідомлень про зустрічі цього виду в різних місцях північного заходу Росії, а також в країнах Західної Європи. У Фінляндії перше гніздо тайгового синьо хвоста було виявлено в 1971 році; на початку ХХІ ст. вид став регулярно гніздовим у цій країні. Перші випадки гніздування в Естонії відмічено в 1980, у Швеції — в 1996, в Норвегії — в 2011.[3]

Зимують тайгові синьохвості в Південно-Східній Азії.

На території України рідкісний залітний птах. Про перше спостереження виду на території країни повідомляв В. Д. Коханов (2000) — він начебто бачив птаха 7 вересня 1963 року поблизу м. Красногорівка (Донецька область)[4][5]. Проте до фауністичних зведень його не було включено через відсутність беззаперечного доказу зустрічі виду (Фесенко, Бокотей, 2002)[6]. Перша задокументована зустріч синьохвоста тайгового на території України відбулась 11 січня 2021 року поблизу м. Новомосковськ (Дніпропетровська область).

Синьохвіст тайговий селяється в тайгових або змішаних ялицево-березових лісах з вологою землею і великою кількістю зламаних вітром гілок, на висотах 1200—2000 м. На прольоті трапляється в чагарникових заростях поблизу річок.

Гніздиться на землі. Гніздо тайговий синьохвіст влаштовує в укритті: дуплах, напівдуплах, між коренями дерева, на землі під поваленим стовбуром, в порохнявому пні. Споруда чашоподібна, щільна і глибока. В якості будівельного матеріалу використовують тонкі гілочки дерев, хвою, стебла трав, мох і лишайники, лоток птах вистилає шерстю і пір'ям. У повній кладці налічується від 5 до 7 білих з бурими цятками яєць.

Самець з кормом

Живиться комахами та іншими безхребетними, збираючи їх з гілок дерев і кущів, а також на землі. Полює також з присади на літаючих комах, подібно до мухоловок. Крім тваринної їжі, споживає також ягоди і насіння.